Що ми знаємо про туберкульоз? Стійка асоціація: бомжі, які заходяться від кашлю, алкоголіки, колишні в’язні — словом, декласовані елементи. Тим самим ми намагаємося себе заспокоїти і переконати в тому, що ніяких проблем із паличкою Коха не виникне, якщо триматися від таких людей подалі. Зазвичай вважають, що це хвороба бідних держав і злиденних громадян. А як же тоді діти імператорських родин, які стали жертвами туберкульозу? Молодший син російського імператора Олександра III, син Наполеона Бонапарта?.. Їм чогось у житті не вистачало?
Майже двадцять років ми чуємо про епідемію туберкульозу в Україні. Що треба знати про туберкульоз у ХХI столітті, ми попросили розповісти академіка, директора Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Т.Яновського Національної академії медичних наук України Юрія Фещенка.
|
 | Юрій Фещенко |
— Високу захворюваність на туберкульоз у СРСР почали офіційно реєструвати з 1947 року. За сучасними критеріями, це була епідемія туберкульозу. Тоді показники були в три-чотири рази вищі, ніж зараз. Тільки в 1990 році в Україні рівень захворюваності на туберкульоз знизився до середньоєвропейських показників — 23 випадки на 100 тис. населення.
— Чи з’явилися нові методи діагностики туберкульозу?
— В усьому цивілізованому світі і, відповідно, в нас теж використовуються два основних методи, які доповнюють один одного, — мікробіологічний метод діагностики і рентгенологічний. Не зайво нагадати, що в цивілізованому світі культурна людина повинна хоча б раз на рік відвідати свого лікаря. Навіть якщо не має скарг на самопочуття. Є багато патологій, які тривалий час ніяк не даються взнаки, дуже важливо виявити їх вчасно.
— Починати треба з рентгенкабінету?
— Чомусь багато хто вважає, що профогляд має на меті виключно виявлення туберкульозу. Але насправді флюорографія, яку роблять здоровій людині, спрямована на профілактику різних захворювань, у тому числі серцево-судинних, онкологічних. Дуже часто люди переносять застуду на ногах, не думаючи про наслідки. Обстеження допомагає запобігати багатьом хворобам, зокрема й легеневим.
— А яке місце посідає проба Манту?
— Проба Манту — це алергійна проба. Якщо в пацієнта є мікобактерія туберкульозу, то вона готує для себе ґрунт — алергізує організм. У такому разі отримуємо позитивну пробу. Якщо в дитини завжди була негативна проба, а потім раптом позитивна — це називається віраж туберкулінових проб. Що свідчить про контакт організму з мікобактерією туберкульозу. Але це ще не означає хворобу. Якщо реактивність організму нормальна, якщо він здоровий, то в 10% випадків настає так зване самовиліковування.
— Відомо, що в Європі немовлят не вакцинують від туберкульозу в першу добу після народження. А в нас багато років щеплення БЦЖ отримують майже 90% дітей, але, виходить, це ніяк не впливає на епідемію.
— Є чіткі критерії, розроблені і затверджені ВООЗ. Якщо рівень інфікування туберкульозом дитячого населення на території становить до 2%, вакцинація БЦЖ не проводиться. Коли показник коливається від 2 до 5%, її проводять за бажанням батьків. Якщо рівень перевищує 5%, вакцинація БЦЖ проводиться в перші три доби після народження. Останні 20 років в Україні, як відомо, рівень інфікування дитячого населення в багато разів перевищує цей показник.
Необхідно розуміти, що вакцина БЦЖ зовсім не гарантує, що після щеплення людина не захворіє на туберкульоз. Вона захищає від так званої генералізованої форми туберкульозу, при якій настає 100-відсоткова летальність. Це підтверджують дані досліджень: у всіх дітей, які померли від туберкульозу, був відсутній післявакцинальний рубчик. Це означає, що щеплення не було або його було проведено неефективно — можливо, вакцина була неякісною через порушення холодового ланцюжка, адже вона має транспортуватися і зберігатися за певного температурного режиму.
При генералізованій формі туберкульозу ураження зазнають усі органи — кишечник, нирки, мозкові оболонки тощо. Урятувати хворого неможливо. А у вакцинованої дитини, якщо вона занедужає, розвивається так звана мала форма туберкульозу — з’являється осередок, який можна вилікувати.
— Туберкульоз називають прокляттям фараонів. Який же вік має мікобактерія? До речі, раніше її називали паличкою Коха.
— Обидві назви правильні. Першу дали за прізвищем того, хто її відкрив, а потім уже почали вивчати — що це, які властивості має. Є близько 200 видів мікобактерій, але патогенних, які викликають туберкульоз, усього півтора десятка. Інші не такі небезпечні. Мікобактерія туберкульозу надзвичайно витривала: вона витримує температурний режим від плюс 80 до мінус 270 градусів. Якщо її прокип’ятити, через якийсь час загине, але до 80 градусів почувається непогано.
Паличка Коха живе навіть в атомних реакторах. А гине вона в царській горілці — суміші соляної та сірчаної кислоти. І на сонці — коли потрапляє під прямі промені. Але якщо на неї насиплеться хоч трохи піску чи ґрунту, вона виживе.
А про фараонів це не міф. Наприкінці минулого століття англійські археологи знайшли чергову мумію. Досліджень провели багато, зокрема й медичних. У стегновій кістці знайшли кальцинат, що свідчило про те, що єгиптянин хворів на туберкульоз. Англійці на цьому не зупинилися. Вони вивезли фрагмент кістки, і за всіма правилами в лабораторії зробили посів. Як і має бути, через півтора місяця в чашці виросли мікобактерії. Було доведено, що мумія була живою людиною за дві тисячі років до нашої ери. От і порахуйте, який вік мікобактерії туберкульозу.
— Виходить, людство не має шансів позбутися мікобактерії туберкульозу?
— Ми дуже мало знаємо і про себе як біологічний об’єкт живої природи, і про навколишній світ. Суто теоретично: якщо повністю знищити мікобактерію туберкульозу, то її нішу займе більш агресивний суб’єкт. Свого часу ВООЗ повідомляла, що вірус віспи успішно переможений. Але ж це не так — її осередки все одно існують, їх періодично фіксують то в одній, то в іншій точці земної кулі. Треба боротися не за знищення, а за контроль. Мікобактерії треба вивчати, шукати шляхи контролю, створювати систему профілактики. Ще невідомо, як вона трансформуватиметься в боротьбі за своє виживання. Мікобактерія швидко пристосувалася до нових умов, вона не тільки виживає, а й передає інформацію майбутнім поколінням.
Кожна хвора людина мріє випити одну пігулку або помазати хворе місце маззю й відразу одужати. І фахівці прагнуть того самого: створити такі препарати, щоб швидко й без ускладнень вилікувати. Але ж такого не буває. Скільки проблем з’явилося у зв’язку із резистентністю — стійкістю до лікарських препаратів. Пеніцилін не призначають уже років 20-25. Але виявилося, що після цієї тривалої перерви він знову чудово працює — чутливість до нього відновилася, і ми знову застосовуємо препарати пеніцилінового ряду. Кожен живий організм, навіть якщо він мікро, шукає свої шляхи для виживання.
— Хто може стати в один ряд з мікобактерією туберкульозу у плані загрози людству?
— Якщо відкинути віруси, то вона найбільш… Не агресивна, а скоріше експансивна. І самовпевнена — пливе собі за течією: відкрили новий препарат, а вона все одно упевнена, що пристосується до нових умов.
— А наскільки небезпечна комбінація СНІДу і туберкульозу?
— Якщо провести імунологічне дослідження крові хворого на СНІД і хворого на активний туберкульоз, а потім показати результати будь-якому клініцисту — фтизіатру, інфекціоністу, то ніхто з них не зможе сказати, в кого з пацієнтів СНІД, у кого туберкульоз. Ці захворювання подібні в тому, що це вторинний імунодефіцит, вони «грають» на одній дефектності. Тому серед хворих на СНІД є певний відсоток хворих на туберкульоз. І навпаки. Не має значення, що було первинне, що вторинне — вони ідентичні за своїм імунним походженням, тому їх називають ко-інфекцією. Це одна з найскладніших проблем світової медицини.
— В Академії медичних наук обговорювали підсумки виконання держпрограми з туберкульозу, яка була розрахована на 2007-2011 роки. Як оцінюються її результати?
— Зрушення є. Починаючи з 2008 року, простежується чітка тенденція до зменшення показників захворюваності і, найголовніше, — смертності від туберкульозу. Це переконливо доводить статистика останніх років. Уже готові таблиці, які містять дуже багато показників. Так, у 2010 році занедужало 31 295 людей, а в 2011-му — 30 659. Показник на 100 тисяч населення 2010-го був 68,4, а торік — 67,2. Мінус становить 1,8%. Треба враховувати, що туберкульоз, як і кожен інфекційний процес, теж має свої піки. І, звичайно ж, має значення ефективність лікування туберкульозу.
— Разом з тим є дані з посиланням на ВООЗ, що в Україні мінімум 100 хворих на 100 тис. населення. Якій статистиці вірити — МОЗ чи ВООЗ?
— У нас високий рівень захворюваності на туберкульоз. Це правда. Але точними можна назвати дані тільки в тому разі, якщо їх отримано в результаті суцільного дослідження населення. У 1980 році проводилися дослідження з туберкульозу в Чернігівській області, а з пульмонології — у Хмельницькій. Охопили все населення, навіть відрегулювали питання міграції між районами і містами на цей період. Підготували апаратуру, транспорт, кадри. Зібрані в такий спосіб дані дійсно дають повну картину. У цьому питанні не можна спиратися тільки на якісь опосередковані дані та гіпотези. Потрібен науковий підхід.
— Як можна убезпечитися від туберкульозу? Чого не витримує паличка Коха?
— Почнемо з того, що їй подобається. Мікобактерія туберкульозу добре почувається там, де в повітрі є загазованість, чад, висока вологість. Вона полюбляє напівпідвали й закутки, куди не проникає сонячне проміння, де збирається волога, пил, бруд. Тому так важливо, щоб житлові приміщення були світлими, сонячними, добре провітрюваними і чистими. Один із факторів лікування — кліматотерапія. Дуже допомагає сухий клімат, гірське повітря, сонячні ванни — ультрафіолетовий спектр сонячного випромінювання згубний для мікобактерій туберкульозу. Усе це чудово підходить і для профілактики, причому не тільки туберкульозу.
За матеріалами «Дзеркала тижня».
