Голова облдержадміністрації Віктор Матчук оголосив війну хабарництву, яке, на його думку, в нашій області набуло великих масштабів: «Якщо хтось вимагає від вас хабар — телефонуйте в облдержадміністрацію, називайте пароль — «хабар» — і вас одразу зі мною з’єднають. Без з’ясування вашого прізвища і будь-яких затрат з вашого боку ми владнаємо питання. Я переконаний, що цю ганебну проблему неможливо вирішити без допомоги самих людей, які не повинні продовжувати мовчати і давати хабарі за сприяння у вирішенні будь-яких питань».
Матчук хоче великих інвестицій Минулого тижня голова облдержадміністрації Віктор Матчук таки зустрівся з представниками російської хімічної компанії «Метафракс», яка заявляла про своє бажання вкласти 50 мільйонів євро у Костопільський завод базальтових та теплоізоляційних матеріалів, від якого, по суті, залишилися лише стіни та назва у документах. Росіяни обіцяли налагодити випуск твердих теплоізоляційних плит, створивши при цьому тисячу нових робочих місць. Як повідомив п. Матчук, переговорний процес «виходить на етап підписання угоди» і надалі він, як представник обласної влади, зустрічатиметься уже з одним із співвласників «Метафраксу». При цьому голова облдержадміністрації повідомив, що відносно заводу БІТІМ є й інша пропозиція від однієї австрійської компанії, мовляв, це хороша тенденція. Пан голова не висловив сумнівів і відносно майбутнього ще однієї пропозиції, яка стосується безробітного Полісся з покладами торфу: відома на Заході німецька фірма пропонує збудувати в одному з поліських районів нашої області завод, який вироблятиме з тамтешнього торфу суміші для використання у сільському господарстві та у квітникарстві. На розроблених ділянках цей потенційний інвестор планував вирощувати журавлину. Підприємство мало задіяти 60 людей, вартість усього проекту була оцінена у кілька мільйонів євро, а для його реалізації потрібно було взяти в оренду понад 100 гектарів землі, одержати погодження обласної ради на розробку та придбати ліцензію у Держкомнадрах України, який продає їх з аукціону. Такий аукціон нібито й відбувся, але один з його учасників (конкурент німецької фірми) названу на аукціоні суму не сплатив, тож до наступного має прийти лише один учасник. — Я вас запевняю, що питання ліцензії буде вирішене позитивно, — заявив Віктор Матчук, — адже використовувати торф на паливо — це остання справа, є сучасні технології значно більш ефективного його використання і вони мають бути застосовані у нас. Сірникова фабрика орендуватиме свої колишні будівлі? У листопаді наступного року стане відомо чи доцільна приватизація єдиної в Україні фабрики з виробництва сірників. — Продаж фабрики, вважаю, є закономірним процесом, — каже голова облдержадміністрації Віктор Матчук. — Держава не завжди є ефективним власником. Через борги частина майна фабрики уже приватизована. Утім, директор сірникової фабрики Микола Хоменчук вважає, що п.Матчук дещо «згустив барви» і запевняє, що підприємство працює у нормальному режимі. З його слів, у 2000 році, невдовзі після відкриття, фабрика звернулася до «Укрспецімпексбанку», що знаходиться у Києві, за кредитом на обігові кошти, які необхідні кожному підприємству для нормальної роботи. І одержала його у розмірі 2,5 мільйона гривень під заставу майна. Однак ці гроші пішли на погашення, по суті, державних боргів перед будівельними організаціями за спорудження фабрики. Борг перед банком «завис», і згодом він забрав свою заставу — адмінкорпус фабрики і котельню. Зараз триває процес прийому-передачі цих приміщень в оренду самій же фабриці. Здійснює його ліквідатор від імені Нацбанку, оскільки «Укрспеціпмексбанк» збанкрутував. Микола Хоменчук каже, що усе заладнали мирним шляхом і що сума боргу нині зменшилася.
