Француз займається розведенням бджіл на даху будинку «Гранд-опера» у центрі Парижа. Свій мед Жан Поктон збирає високо над сірими тротуарами і торговими комплексами французької столиці. Щоб потрапити до вуликів, потрібно піднятися хиткими боковими залізними східцями і пройти через вузькі скляні двері на парапет шириною 60 сантиметрів.
Зараз Поктону 69 років. За освітою він художник-графік. Вже багато років Поктон служить реквізитором Паризької опери. 18 років тому він прийшов у школу Jardin du Luxembourg, яка протягом 150 років навчає парижан, як поводитися з бджолами і вуликами. Приблизно тоді ж він купив свій перший вулик — цю щільно запаковану коробку, яка дзижчала, йому доставили за місцем роботи. Поктон збирався вивезти вулик у заміський будинок на північ від Парижа, проте виявилося, що вільного часу в нього зовсім немає, тим часом як у запакованому вулику бджоли можуть вижити тільки 48 годин. На допомогу Поктону прийшов його товариш, пожежник «Гранд-опера», який сам вже давно розводив форель у величезній пожежній цистерні Паризької опери. Він і запропонував Поктону на час затягнути вулик на дах, де бджоли нікому не будуть заважати. Поктон так і зробив. Але коли він повернувся через два тижні з наміром забрати вулик і відвезти його в заміський будинок, то виявив, що в ньому повно меду. «Вони робили мед так само, як якби це було за містом», — говорить він. Тоді Поктон вирішив залишити вулик на даху. Тепер на 9-метровому даху в нього 5 дерев’яних вуликів і 75 тисяч бджіл. За рік він збирає близько 370 кг меду, пише The New York Times. Його бджоли літають у Булонський ліс, до каштанів Єлисейських полів, до лип біля Пале Рояль. Часом вони доставляють своєму хазяїну клопоти. Якось йому зателефонували і категорично почали вимагати забрати бджіл, які щільним шаром обліпили погруддя архітектора Шарля Гарньє, встановлене перед будинком опери. Вдома Поктон розкладає мед у невеличкі ємкості. На кожній баночці — етикетка з написом: «Мед, зібраний на даху Паризької опери. Жан Поктон». Цей мед продається в сувенірному магазині в будинку опери й у гурманському магазині Fauchon, де 125-грамова баночка меду коштує 11,50 євро, або 13 доларів. Завдяки тому, що в окрузі росте багато пахучих дерев і чагарників, у цього меду сильний квітковий аромат, який, проте, подобається не всім. «Дехто каже, що він нагадує їм жувальну гумку», — ремствує бджоляр.
