Німець Ханс Кленк, американець Артур Скотт і британець Уілфрід Олкок вважаються винахідниками туалетного паперу в рулоні. Між собою ці гідні сини людства знайомі не були. І кожен винайшов рулон туалетного паперу окремого від іншого.
Швабський підприємець Ханс Кленк у 1928 році — рівно 75 років тому — вперше звернув у рулон довгі смуги паперу. Тим самим колишній банкір ввів у Європі те, що в Америці фірма «Скотт» зробила ще в 1890 році. Тоді американська паперова фабрика навіть боялася друкувати свою назву на сумнівному товарі. А британець Олкок, який у 80-ті роки XIX сторіччя винайшов альтернативу звичайним до тієї пори шматочкам газети, сором’язливо називав нововведення паперовими бігуді. У німця не було подібних сумнівів, і в 1928 році він заснував фабрику у швабському місті Людвігсбург. Для назви фірми він використав перші літери свого імені й прізвища: «Хакль». Крім того, йому спало на думку дуже ефективне з психологічного погляду рекламне гасло: «Вимагайте рулони «Хакль», і вам не доведеться вимовляти слова «туалетний папір». Проте історія всім відомого гігієнічного засобу, який не втрачає популярності й досі, в жодному разі не починається з Ханса Кленка. Скоріше, його винахід є апогеєм багатовікового розвитку. Німецькі журналісти називають навіть свого співвітчизника Гуттенбергом гігієни. Античні греки використовували для цього каміння й шматки глини. У громадських туалетах Давнього Риму вже були прив’язані до спеціальних палиць губки, які опускали в глечики із солоною водою. Наприкінці XIV сторіччя китайські імператори з цією ж метою стали застосовувати шматки паперу. У цей же час у середньовічній Європі в ходу все ще були сіно, солома, трава і старе дрантя. Перші поселенці в Америці користувалися початками кукурудзи. Пізніше вони перейшли на старі газети і журнали. Популярна на Дикому Заході газета «Альманах старого фермера» навіть мала спеціальні отвори, щоб її можна було вішати у вбиральні. Як практично! Тільки от читати не дуже зручно. Нині виготовлення туалетного паперу — досить складний процес. Він може рватися тільки в суворо визначених місцях і зобов’язаний при цьому бути м’яким. Крім того, він повинен швидко розкладатися в каналізації. Інакше він закупорить стічні труби. Художник-оформлювач Джордж Хеммерштоффер чотири роки тому збирався впровадити останнє революційне нововведення у сфері виробництва туалетного паперу. Він планував випуск безкоштовного паперу з рекламою. Здебільшого цією рекламною площею зацікавилися виробники миючих і чистячих засобів. Інші фірми злякалися, що постраждає їхній імідж. Але історія успіху винахідника туалетного паперу Ханса Кленка вчить, що сумнівними засобами можна заробити як гроші, так і цілком гідну репутацію.
