Майже 226 тисяч мешканців Рівненщини отримують пенсії, менші 1 тис. грн. Малі зарплати, а отже, й невеликі пенсії, — багато хто саме в цьому бачить проблеми в пенсійному забезпеченні. Віталій Шуль, начальник головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, погоджується з такою думкою. Але додає, що потреба в пенсійній реформі зумовлена ще й тим, що населення старіє — в багатьох районах сьогодні пенсіонерів більше, ніж працюючих. Про ці та інші проблеми в системі пенсійного забезпечення та особливості запропонованих змін у пенсійному законодавстві розповів «РВ» Віталій Шуль.
— Так, в Україні, як і у всьому світі, тривають процеси старіння населення, при цьому пенсійний вік у нас — один з найнижчих у світі. Нині в області на 10 працюючих припадає 12 пенсіонерів, а в Зарічненському та Корецькому районах на 1 працюючого — майже по три пенсіонери, в Гощанському, Володимирецькому, Демидівському районах — по два. Лише в Рівному та Кузнецовську чисельність працюючих перевищує кількість пенсіонерів. І якщо нічого не робити, то це співвідношення погіршуватиметься. Крім того, в ході пенсійної реформи планується ліквідувати надмірний розрив у розмірах пенсій із солідарної системи, запровадити накопичувальну систему, яка передбачає акумулювання коштів на індивідуальних пенсійних рахунках та механізм їхнього успадкування. Реформування також дасть змогу ліквідувати диспропорції у розмірах пенсій, призначених у різні роки, забезпечити стовідсоткову виплату пенсій у майбутньому та встановити соціально справедливу систему пенсійного забезпечення. Адже сьогодні пенсійні виплати не завжди зароблені. Приміром, людина, яка має п’ять років трудового стажу, отримує мінімальну пенсію 750 грн., а її сусід, який відпрацював 30-40 років, пенсію більшу на 50-70 гривень. Новий закон передбачає необхідний мінімальний стаж для призначення пенсії 15 років. — Сьогодні багато критикують солідарну систему — мовляв, вона недосконала. — Не система винна — має працювати економіка. У 2003-2004 роках ми зробили перші кроки з пенсійного реформування, не здійснивши головного — реформи заробітної плати. Сьогодні в області установи державної та бюджетної сфери, а це 2,3 тис. платників, що становить лише 3,3 відсотка усіх платників внесків Рівненщини, сплачують 65,6 відсотка надходжень пенсійного бюджету області. А юридичні особи недержавної форми власності (вони становлять 20 відсотків усіх платників) сплачують 31,4 відсотка надходжень. Ось вам ілюстрація проблеми. Крім того, в області понад 10 тисяч працюючих на майже 800 підприємствах одержують офіційну заробітну плату меншу від мінімальної. Багато підприємств мають борги перед Фондом, несвоєчасно виплачують і зарплатню. Невиплачена зарплата суттєво знижує трудовий стаж. Особливо це актуально для працівників підприємств-банкрутів. За оперативними даними, платники області заборгували Пенсійному фонду України 38,1 млн. грн., з них недоїмка із страхових внесків — 26,9 млн. грн. та 11,2 млн. грн. — сума несплаченої пені та фінансових санкцій. На сьогодні застраховані особи, які працюють на 1079 підприємствах області, не зможуть зарахувати до свого страхового стажу періоди роботи на підприємствах, за які не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України. — Однак поки що велика частина людей має зарплати часів Радянського Союзу... — Умови нарахування та виплати пенсій для нинішніх пенсіонерів залишаються незмінними. А плановий перехід до обліку заробітку винятково за даними персоніфікованого обліку я вважаю правильним. Ви не уявляєте, наскільки важко сьогодні майбутнім пенсіонерам знайти дані із зарплат за 80-90-ті роки. Крім того, країною ходять печатки підприємств, яких немає, розплодилося чимало умільців, і часом нам приносять довідки про зарплату в розмірі 100-200 тис. грн. на місяць. Тому в законопроекті пропонується брати відомості про зарплату з електронної бази даних персоніфікованого обліку платників пенсійних внесків, де вони накопичувалися починаючи з 2000 року. — А як буде при перерахунках пенсій працюючим пенсіонерам після ухвалення нового закону? — Припустимо, людина оформила пенсію в 60, але працювала до 70 років. Їй зробили чотири перерахунки пенсій, наближається термін п’ятого, але вже за новим законом. Буде враховуватись заробіток, за яким проводився останній перерахунок. Сьогодні люди, оформивши пенсію, можуть відпрацювати два роки і перерахувати її. Проте зростання пенсії після перерахунку за два відпрацьовані роки не може становити 150-200 відсотків. Поясню чому. Ідеологічно ми заклали в перший рівень страхову систему — скільки ти сплатив, стільки й одержиш. Та хіба за два роки людина накопичила стільки грошей, щоб мати пенсію вдвічі більшу, ніж раніше? — Після ухвалення нового закону при нарахуванні пенсії братиметься до уваги середня зарплатня не за рік, а за три роки, які передують призначенню пенсії. Чи не зменшаться при цьому пенсії? — Показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії, збільшуватиметься щороку. У будь-якому разі показник за три останні роки, що передбачений законопроектом, буде вищий, ніж той, який ми застосовуємо для призначення пенсії цього року. — Люди висловлюють невдоволення підвищенням пенсійного віку для жінок. — Пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років пропонується збільшувати протягом 10 років — на 6 місяців щороку. Водночас проектом закону передбачено механізм компенсації: пенсія тих жінок, які виходитимуть на заслужений відпочинок за новим віковим цензом, за кожен рік збільшуватиметься на 2,5 відсотка. Тобто за десять років розмір пенсії зросте на 25 відсотків. — Як відомо, пенсійна реформа передбачає обмеження розміру пенсій 12 прожитковими мінімумами. Але є побажання, щоб це стосувалося не тільки новопризначених, а й старих пенсій. — У 2009 році Конституційний Суд поставив у цьому питанні крапку, тож існуючі виплати обмежити не можна. Окрім обмеження максимального розміру пенсії 12 прожитковими мінімумами, новим законом планується ввести ще одне обмеження для цієї категорії пенсіонерів. Спеціальні пенсії, на період роботи пенсіонера, буде знижено до загального рівня. Лише після звільнення з роботи пенсіонер отримуватиме пенсію державного службовця або за спецзаконом. Разом з тим, пропонується зменшити базу для нарахування пенсії: якщо сьогодні вона максимально становить 90 відсотків, то в новій редакції для всіх спецзаконів становитиме 80 відсотків. Крім того, з 1 січня 2013 року пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців становитиме 62 роки.
