Не кожен пасажир тепер дочекається маршрутки №64, яка курсує між авто— та залізничним вокзалами. Їх стало значно менше. І цим дуже тішиться міський голова Рівного Володимир Хомко. Бо втілюється в життя його задум — примусити рівнян пересісти з маршруток на тролейбуси. Допомагає міському голові Степан Загиней, директор КП «Рівнеелектроавтотранс», якому й належать тролейбуси. При цьому, звісно ж, думкою рівнян не поцікавились. Тож якому виду транспорту надати перевагу — маршрутці чи тролейбусу — тепер вирішуватимуть не пасажири, а Хомко і Загиней.
Такі незручності для пасажирів створюються заради одного — щоб тролейбусне підприємство перестало бути збитковим. Щоб старими тролейбусами почали користуватись не тільки пенсіонери, за проїзд яких держава обіцяє колись розрахуватись, а й люди, які купуватимуть квитки в кондуктора за «живі» гроші. Отож спочатку «розчистять дорогу» тролейбусам, які рухаються за маршрутом №3, зменшивши кількість автобусів на маршруті №64, який дублює тролейбусний. Як повідомив начальник міського управління транспорту і зв’язку Віталій Миронюк, донедавна на згаданому маршруті курсувало 16 автобусів, а залишиться лише 7-8. Крім того, вже прийнято рішення збільшити інтервал руху до 6-7 хвилин. Досі пасажири чекали цей транспорт не більше 4 хвилин. Планується також продовжити цей маршрут на півтора кілометра — аж до Колоденки. Як буде використаний транспорт, знятий з маршруту №64, чиновник не знає. Каже, що власники вирішуватимуть це самостійно. Оскільки якихось особливих преференцій, як стверджує п.Миронюк, міська влада їм не обіцяла, ситуація виглядає дещо дивною. За звичайних обставин сумнівно, щоб бізнесмен просто так відмовився від прибутків на цьому дуже вигідному маршруті. Дивною виглядає ситуація ще й тому, що ці маршрутні таксі є власністю підприємства «Сагайдачний», яким керує Ярослав Загиней, син директора КП «Рівнеелектроавтотранс» Степана Загинея. Якось не віриться в те, що син виручив батька, який, в свою чергу, інтереси комунального підприємства ставить вище за благополуччя власної сім’ї.
Коментарі Володимир Хомко, міський голова Рівного, демонструючи награну наївність (ніби й не знає, хто той зговірливий власник маршруток), дивується з того, як швидко підприємці підтримали його ідею: — Я спілкувався з власниками цих маршруток, і вони, на диво, добровільно погодились зняти певну кількість мікроавтобусів, що їздять за маршрутом №64. Вважаю, що це нормальна ідея. Ми маємо за будь-яку ціну врятувати єдине в місті підприємство «Рівнеелектроавтотранс», яке перевозить усі без винятку пільгові категорії населення. Держава звалила на такі підприємства обов’язки перевезення пільговиків. На щастя, цей уряд хоч почав виплачувати компенсацію за їхнє перевезення, а попередньому взагалі було на це наплювати. Тому саме міська влада має дбати про збереження єдиного в місті соціального виду транспорту. Якщо це підприємство розвалиться, то всім пасажирам, незалежно від пільг, доведеться платити за проїзд по 1 грн. 50 копійок. А так тролейбус залишається найдешевшим видом транспорту. В планах — переглянути кількість маршруток по решті напрямів, що дублюють тролейбусні. Щоправда, це буде зроблено після того, як ми отримаємо висновки фахівців Національного університету водного господарства і природокористування. Нині вони над цим вже працюють. Валентин Демчук, заступник голови Спілки водіїв України в Рівненській області, натомість вважає, що міська влада у цьому питанні має діяти більш виважено та прагматично, не порушуючи прав перевізників і не створюючи незручностей для пасажирів: — Є приватні перевізники, які власними силами і за власний кошт створили робочі місця, сплачують усі податки, відрахування та збори, в тому числі й до міського бюджету. То не чіпайте їх, нехай працюють. З іншого боку, є комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс», яке повністю дотаційне і постійно викачує кошти як з міського, так і з державного бюджетів. Чому воно постійно збиткове — мають проаналізувати відповідні інстанції. Обмеження кількості маршруток на напрямках, що дублюють тролейбусні, є порушенням прав перевізників. Вони брали участь в конкурсі на перевезення пасажирів, на щось розраховували. З іншого боку, влада міста порушує і права городян, оскільки рівнянам доведеться довше чекати транспорт і сідати в переповнені маршрутки. Степан Загиней, керівник КП «Рівнеелектроавтотранс», у 2000 році й сам пробував створити конкуренцію маршруткам, закупивши за кошти підприємства 21 мікроавтобус «Газель». Чому від цієї затії залишилась лиш відповідно змінена назва підприємства, Степан Загиней пояснює так: — Мікроавтобуси, які ми свого часу закупляли за кошти КП «Рівнеелектроавтотранс», вже давно продано. Перевезення в мікроавтобусах «Газель» виявились невигідними. Зрештою, нині «Газелі» до конкурсів на перевезення пасажирів навіть не допускають. Їх повністю витіснили мікроавтобуси «Мерседес» та автобуси «Богдан». Щодо мого сина, то я не приховую, що він має відношення до приватної фірми «Сагайдачний», яка займається перевезенням пасажирів за маршрутом №64. В місті є багато різних маршрутів і хтось має займатись такими перевезеннями. Вони за власні кошти придбали мікроавтобуси і тепер перевозять пасажирів. А взагалі-то, для нашого підприємства було б ідеально, якби по місту курсували лише тролейбуси. Так, як це було за радянських часів. Хоча, з іншого боку, є проблема — тролейбуси не в змозі перевезти усю кількість пасажирів. Тому над вдосконаленням міських маршрутів мають попрацювати науковці і дати свою оцінку. Віктор Боденчук, заступник начальника територіального відділення Антимонопольного комітету, у нав’язуванні рівнянам при сприянні влади послуг перевезень тролейбусами поки що порушень не бачить: — На перший погляд якихось суттєвих порушень з боку міської влади я не бачу. Якби вартість проїзду в тролейбусах була значно вищою від вартості проїзду в маршрутках і влада міста таким чином намагалась силоміць пересадити пасажирів на електротранспорт, це було б явним порушенням прав споживачів. З іншого боку, немає і проблем зі збільшенням інтервалу руху. Якщо раніше пасажири чекали 4 хвилини між маршрутними таксі, то тепер на 2-3 хвилини більше. За радянських часів взагалі інтервал руху між автобусами та тролейбусами був до 20 хвилин. І нічого. Втім, я обіцяю, що ми цю ситуацію обов’язково вивчимо і дамо обгрунтований висновок.
