Понад місяць у головному корпусі Рівенського державного гуманітарного університету, що на вулиці С.Бандери, 12, не працювали туалети та умивальники — не було води. Ввесь цей час близько трьох сотень студентів, які вчаться в цій будівлі, а також сотня викладачів та працівників адміністрації змушені були «терпіти». Ні туалетом скористатися, ні руки помити (останнє найактуальніше для студентів, які вправляються у ліпленні глиною).
Розповідає Іван Кисіль, проректор з навчально-практичної та адміністративно-господарської роботи РДГУ: — Вода у нас зникла ще 29 жовтня, як з’ясувалося, через порив труби, що підходить до нашого корпусу попід проїжджою частиною вулиці С.Бандери. Наступного ж дня ми подали заявку на ремонт у «Рівневоду», але здійснити його так і не вдалося. І ось чому. Треба було розкопати невеличку ділянку асфальту, щоб дістатися тієї труби і ліквідувати її пошкодження. Ми навіть запропонували керівнику «Рівневоди» пану Нецькому зробити ремонт вночі, сказали, що самі знайдемо людей, одне слово, зробимо все, щоб якнайменше завадити рухові транспорту вулицею. Та можна було це зробити, виявляється, лише з дозволу начальника міського управління житлово-комунального господарства. Однак Юрій Собчук був категоричним: «Кістьми ляжу, а не дозволю нівечити нещодавно відремонтовану дорогу. Тому думайте, як можна по-іншому подати воду до корпусу». При цьому пан Собчук навіть не спромігся підказати, де і які мережі водопостачання навколо нас пролягають, до яких з них можна під’єднатися. Вийшло — наша проблема, то нам її й вирішувати. Але ж ми не маємо заборгованості перед «Рівневодою», а тому мали б розраховувати на оперативне вирішення її працівниками нашої проблеми. Натомість довелося мені самому вникати у всі ці проблеми водних мереж. Звернувся до командира військової частини, розташованої по сусідству, він дозволив підключитися до їхнього водогону. Та знову все вперлося в пасивність Нецького. Працівники ввіреного йому підприємства чомусь ніяк не могли приступити до роботи. І лише коли я пригрозив, що виведу кількасот студентів на пікетування «Рівневоди» або принаймні звернуся зі скаргою в ЗМІ, все, як то кажуть, закрутилося. З’явилися і бетонні кільця для колодязя, труби, робітники і техніка. За неповних два дні водопостачання було відновлено. Скільки ж нам коштуватиме новий водогін, ще невідомо. А можна ж було вирішити все швидко і дешево.
