«Вуличні міняйли» у період фінансової кризи чи не єдині, в кого можна придбати валюту. І вже майже місяць вони — під посиленою увагою працівників правоохоронних органів. Результат — зведення поповнилися новими протоколами про вилучення готівки. Свої дії правоохоронці пояснюють відповідною вказівкою з Міністерства внутрішніх справ. Відтак виконуватимуть її доти, доки не надійде інша. Щоправда, навіть самі правоохоронці особливої користі від рейдів до валютників не бачать.
— Лише за останній тиждень ми склали 7 адмінпротоколів, — розповідає начальник міського відділу міліції Григорій Зарічнюк. — У кого вилучили 10 доларів, а в кого і 8 тисяч євро. Валюту як міняли, так і міняють. День-два немає, а потім знову виходять. Ми проводимо перевірку біля «Сільпо», вони виходять на ринок. І навпаки. Впродовж останнього тижня правоохоронці вилучили у вуличних валютників 4 860 доларів, 9 695 гривень та 8 500 євро. Ці кошти поміщені на спеціальний депозит, поки не буде відповідного рішення суду щодо цих адмінправопорушень. І хоч міліція бореться з вуличними «міняйлами», та вони нині чи не єдині, хто продає валюту, щоправда, за завищеним курсом. Для прикладу, у вівторок Національний банк України оцінив один долар у 6 гривень 29 копійок. Натомість вуличні «міняйли» продають долар за 7 гривень, а приймають за 6 гривень 80 копійок. Натомість комерційні банки таблички на вивісках курсів валют змінюють майже щодня, втім, ні долари, ні євро не продають. Про нестачу готівкової валюти в Нацбанку добре знають. Щоправда, зарадити цьому не можуть. — Через кризу ліквідність світових банків зменшилася, — каже начальник відділу валютного контролю та ліцензування управління НБУ в Рівненській області Леонід Кушнер. — Відтак потік інвестицій припинився. Тому вітчизняним банкам немає чим розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Крім того, фізичні особи продовжують масово забирати з банків свої валютні депозити. Тому кількість готівкової валюти в банках значно зменшилась. Особливої проблеми в нестачі готівки фахівці Нацбанку не вбачають. Для суб’єктів зовнішньої економічної діяльності в комерційних банках є достатньо ресурсів, аби забезпечити їхню потребу у валюті. Решті купувати валюту не обов’язково, оскільки всі розрахунки на території нашої держави проводяться в гривнях. Мовляв, немає чого годувати економіку інших держав. Не дають у Нацбанку і якихось довготривалих прогнозів щодо курсу валют. Пояснюють, що залежить він від попиту на міжбанківській валютній біржі. Тим часом, аби не мати проблем з грошима, пан Кушнер дав рівнянам кілька порад. Зберігати заощадження у наступній пропорції: 40% у гривнях і по 30% в доларах та євро. І не брати валютні кредити, якщо прибутки гривневі. Останнє пан Кушнер кілька разів пропонував ще два роки тому, але тоді до нього мало хто прислухався, оскільки валютні кредити видавали за більш вигідними відсотковими ставками. Тим, хто вже встиг взяти такий кредит, аби не шукати валюту, пан Кушнер радить написати заяву до банку-кредитора з проханням виплачувати кредит гривнями і за поточним курсом.
