Поки «археологічна експедиція», на яку з міського бюджету виділили чималенькі гроші, колупалася біля стадіону у пошуках «фундаменту замку Любомирських», справжнє підземелля князівської родини знайшли у парку ім. Шевченка біля відомого фонтана «Витязь» (у народі — «Стоматолог»).
Тарас Максименко, начальник міського управління культури і туризму:
— Що це за підземелля — нехай вивчають науковці. Думаю, що в радянські часи тому й поставили тут фонтан, щоб приховати від мешканців міста частину нашої історії. Наявність підземелля показав і георадар, за допомогою якого ми цього року обстежували територію. Поки що можна спуститися і пройти 4-5 метрів у чотирьох напрямках. Там, де біля піцерії стоїть велика ялинка, радар показав цілих два яруси — один хід на триметровій глибині, інший — на семиметровій.
Тарас Максименко показує план реконструкції літньої естради
Ми запросили до огляду фахівців відділу охорони історико-культурної спадщини ОДА, краєзнавчого музею та ДП «Рівненська старовина». Навряд чи це був льох князів Любомирських, бо навіщо б у ньому робити вісім розгалужень, камери-капсули, два рівні? У подальшому це місце може стати «родзинкою», що приваблюватиме туристів. Можливо, з часом «законсервуємо» його під оргскло.
Богдан Прищепа, археолог, заступник директора ДП «Рівненська старовина»:
— Я все ж схиляюся до думки, що це частина господарських приміщень — тобто підвал на території, де стояв маєток князів Любомирських. Оскільки ця родина була заможною, льох може бути доволі просторим. Та навряд чи це підземні ходи, якими можна кудись вийти, бо ця земля поза старою частиною міста. Так само не вірю у популярну рівненську легенду, наче підземний тунель сполучав маєток Любомирських у парку з їхнім палацом на сучасній Лебединці, бо раніше це була заплава річки Усті. А років 200-300 тому в Рівному навряд чи володіли такими технологіями, щоб прокласти хід аж під руслом річки. Навіть нині це дуже складно — наприклад, у метро під Невою в Санкт-Петербурзі досі інколи просочується вода.
Старовинне Рівне тягнулося від берега Усті (де стоїть органний зал) до майдану Короленка, вулиці Шевченка та вулиці Мазепи. Ось під цією територією справді є підземні ходи, збудовані в різні часи — починаючи від XVI століття. Старіші, можливо, не збереглися, бо були дерев'яними, а не мурованими з цегли. Частину старих ходів уже знаходили під майданом Короленка та під Театральною площею.
А історії про підземелля, які переповідають корінні мешканці, є практично у кожному старовинному місті — у тому ж Корці, Дубні, Острозі.
А поки лиш зрозуміло, що через провалля доведеться дещо змінити і проект реконструкції «зеленки» — літньої естради та майданчика перед нею. Запланований «сухий фонтан», тобто фонтан без чаші, на місці провалля робити немає сенсу.
