Щодня бачать Ісуса Христа мешканці маленького села Лінчин Березнівського району. І бачать не в церкві, а серед крон дерев. Дивний образ явився одній із жительок Лінчина два тижні тому. Чим і прославив населений пункт на всю Україну. Нині біля місця, з якого добре видно лик Ісуса, збирається до тисячі прочан у день і з області, і з інших регіонів. Люди на власні очі хочуть побачити, на їхню думку, «велике Господнє диво».
Місце паломництва знаходиться на околиці села. На невеликій галявині збирається натовп. Усі уважно вдивляються у верхню частину кількох берізок та вільх. Тому, хто погано бачить, допомагають фотоапарати та відеокамери. В них чіткіше видно чоловіче обличчя, яке при уважному спогляданні нагадує традиційні іконописні зображення Ісуса. Більшість прочан моляться. Образ Ісуса першою побачила місцева пенсіонерка Поліна Черниш. Це сталося шостого жовтня близько 18 години. Селянка говорить, що дуже любить малювати, а тому часто вдивляється в гілки дерев у лісі. — Раптом я ледь не зомліла, — говорить пані Поліна. — На кроні дерева дуже чітко було видно двометровий образ Ісуса. Вранці пішла ще раз — те саме. Розповіла сусідці, але вона спочатку нічого не бачила. Вже потім ми помітили, що найкраще образ видно або рано-вранці, або ввечері, після заходу сонця. Мешканець сусіднього села Чабель Юрій Легкобит стверджує, що особливо яскраво образ був помітний на свято Покрови. На цьому місці вже відбувалися церковні служіння, а нещодавно поставили дерев’яного хреста. Скептикам, котрі відмовляються щось бачити, Юрій готовий показати відеозапис із яскравим свідченням «Господнього дива». Демонструють люди й інші докази — на каменях поблизу галявини можна помітити хрести. Марія Ковтун на місце паломництва привезла батька з Рокитного. Жінка каже, що приїхала сюди вже вчетверте. За її словами, побувавши тут вперше, вона нічого не побачила, проте наступної ночі не могла заснути, а тому вдень знову поїхала на околиці Лінчина. Віруючі християни бачать у цьому явищі лише диво, яке не можна пояснити законами фізики. Автор книги «Чудотворні ікони Волині та Полісся», лучанин Володимир Рожко наводить приклади багатьох так званих з’явлень: — Мені найбільше запам’ятався випадок у 1979 році у селі Зносичі Сарненського району. На другий день після Великодня там зруйнували церкву. Відтоді на гілках сосни, яка росла неподалік, почав з’являтися образ Божої Матері. Їх зрубували, а він знову з’являвся. Врешті комуністична влада наказала дерево знищити повністю. Подібними дивами Бог перевіряє віру людей. Адже відомо, що той, хто не вірить, цих див не побачить. Науковці більш скептично ставляться до природного, на їхню думку, явища. Проте й стверджувати, що це не може бути дивом, не беруться. Один з науковців НУВГП хоч і відмовляється коментувати це «диво», але каже, що у Лінчині був і нічого не бачив. А на запитання, що це може бути, відповідає просто: «Осінь!».
