У поліських озерах нереститимуться осетрові. Цього хоче голова облдержадміністрації Василь Берташ. Мовляв, і своя цінна риба буде, не те що короп, і не менш цінна чорна ікра. А заохотив до такої ідеї Василя Берташа губернатор Астраханського краю Олександр Жилкін, днями побувавши з делегацією росіян на Рівненщині. Щоправда, не врахували, що одного лиш бажання голови в цій справі мало.
Втім, Василь Берташ до перспектив вирощування поліщуками осетрів поставився серйозно і вже підрахував, скільки чорної ікри можна зібрати з кожної рибини: — Російські науковці успішно вирощують осетрових риб. Три роки вона росте, а далі метає ікру. Одна рибина дає 60 кг ікри. А перший заступник голови Рівненської обласної ради Михайло Кривко уже й визначив місця на Рівненщині, де цю осетрову рибу можна буде вирощувати: — З огляду на велику площу водних плес Рівненщини, особливо в північних районах, для нас це багатообіцяюча і, головне, прийнятна перспектива. Тим більше, що російські колеги навіть готові дати нам мальків. Менше оптимізму, щоправда, у фахівців. Але ж хто їх запитував? Приміром, Андрій Орел, провідний іхтіолог Держрибоохорони в Рівненській області, стверджує: — Вирощувати осетрову рибу в нашій місцевості можливо, але дуже проблематично. Для цього виду риб у нас надто холодна вода. Найбільш оптимальним різновидом осетрових риб для нашої місцевості є веслоноси. Вони так само як і рослиноїдні риби, білий і строкатий товстолоби, харчуються зоо— і фітопланктоном. Втім, процес їхнього розмноження дуже складний. Навіть якщо малька до нас завезуть, то існує ще кілька проблем. По-перше, у нас немає бази для їх вирощування та відповідних інкубаційних цехів. По-друге, цей вид риби дуже безпечний — малька можуть склювати рибоїдні птахи. Ці риби дуже повільні і в статевому дозріванні — воно триває від восьми до десяти років. Крім того, осетрові види риб занесені до Червоної книги, тож перед тим як починати їх розводити, потрібно зібрати чималу кількість дозвільних документів. Потрібні спеціальні дозволи і на ввезення малька цієї риби з інших країн. Це дуже клопітна справа. Знаю, що в Черкаській та Київській областях є рибгоспи, де намагаються розводити цю рибу. Відверто кажучи, вони не дуже тим задоволені. Більш перспективним я бачу розведення звичних для нашої місцевості коропа та рослиноїдних видів риб. Щоправда, словосполучення «метати ікру» вживається й в іншому, переносному значенні — так кажуть про людину, яка сердиться або хвилюється. А підстав у пана Берташа для таких емоцій достатньо. І не тільки з приводу малоприємної минулотижневої скандальної публікації в «Українській правді» щодо його родинного бізнесу, що була поширена по всій Україні. Напередодні зустрічі з астраханською делегацією, на якій і пролунала ідея про вирощування осетрових риб, Василь Берташ разом з головами інших областей був на нараді у Президента Януковича. Без хвилювання такі наради не обходяться. Президент сердиться, а голови хвилюються. Голова приїздить і сердиться, і тоді вже його підлеглі хвилюються. Тобто «метають ікру».
