Риба в Усті здохла від гіпоксії, тобто кисневого голодування, — констатують фахівці ветмедицини. Такий же дігноз, вочевидь, можна поставити і міським чиновникам. Лікарі кажуть, що гіпоксія у людей виникає, зокрема, внаслідок поганого довкілля і життя в закритих приміщеннях і призводить до порушень роботи головного мозку. Схоже, чиновники зі своїх «закритих приміщень» виходять не часто, бо лише на п’ятий день дізналися, що вулиця Набережна у Рівному вкрита мертвою рибою, яка почала гнити і смердіти.
У п’ятницю вранці ті рівняни, які більше часу проводять не в «закритих приміщеннях», а на свіжому повітрі, були вражені від побаченого — береги Усті були встелені тисячами мертвих верхівок, пліток, окунів, карасів, навіть декількакілограмові коропи, щуки, лящі й судаки ще жадібно ковтали повітря... І це свідчило не тільки про те, що в брудній Усті, на диво, таки є чимало риби. А й про те, що з річкою таки треба щось робити реально, а не писати чергові грандіозні програми, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані. Бо грошей просять, як завжди, надто багато. Втім, вирішення такої проблеми, як забруднення Усті нечистотами, які нахабно зливають в річку мешканці сусідніх приватних будинків, величезних коштів не потребує. Була б воля і бажання у міської влади.
— Якщо ми не будемо стоки з приватних будинків збирати і централізовано подавати на очищення, то в нас ситуація буде така, як є, — констатує Петро Колодич, начальник Державного управління навколишнього природного середовища в Рівненській області. — Септики ніхто не обстежує. Ми маємо перевищення органічних речовин у поверхневих водах, в результаті — зменшення кисню в три рази від норми, і тому було б дивно, якби риба не задихнулася. Зараз відібрали проби води і риби для більш детального з’ясування причин загибелі.
Дохла риба на берегах Усті лежала протягом п’яти днів. Її клювали річкові чайки, розтягували щурі, бродячі собаки та коти. Навіть збирали окремі рівняни, можливо, для себе, а вірогідніше, щоб засушити та продати на базарі любителям пива. При цьому рибалки, яких часто можна побачити на бетонному березі Усті з вудочками, висловлювали свої припущення щодо загибелі риби. Кажуть, не обійшлося без викиду з розташованої поруч каналізаційно-насосної станції, а може, якісь хімікати потрапили в річку чи навіть інфекційна хвороба посприяла мору. Втім, фахівці стверджують, що, за попередніми даними, риба таки загинула від кисневого голодування.
— 95%, що причина загибелі риби — саме ця, — запевнив головний спеціаліст головного управління ветмедицини області Микола Мельник. - Таке припущення зробили ще в п’ятницю за зовнішніми ознаками риби: блідими голубуватими зябрами. Висока температура повітря, а також сміття в акваторії річки, а ним закидане плесо в районі кафе «Венеція» та «Рівнеенерго», посприяло тому, що вміст кисню у воді зменшився. Адже сміття та водяні рослини під впливом високої температури гниють, виділяючи вуглець і знижуючи рівень кисню. Щодо можливої загибелі риби від хімікатів, то аналізи підтвердили, що їхній вміст у річковій воді не перевищує норм. Ми перевіряли її на вміст нітратів, сульфатів, хлоридів, які могли потрапляти в результаті змиву з асфальту солі, якою взимку посипають вулиці. Нижчий від норми у воді і вміст азоту амонійного. Щодо того, чи не хвороба призвела до загибелі риби, то зробити про це висновок зможемо лише у четвер. Ми також попередили наших інспекторів та завідувачів ветлабораторій ринків про можливий продаж загиблої риби. Зокрема, її висушену можуть реалізовувати на стихійних ринках. Завідувач відділу комунальної гігієни міської санепідемстанції Олексій Гудаков вважає, що рибу можна було врятувати: — Чомусь всі про це мовчали. Нам про це стало відомо лише у вівторок. Хоча ще в п’ятницю ми теж могли взяти річкову воду на аналіз і вже надати перші результати. Якщо справді причина загибелі риби — зниження вмісту кисню, то цьому можна було запобігти, приміром, відкривши шлюзи чи застосувавши поливальні машини. Адже така масова загибель риби в Усті час від часу трапляється. Це традиційно відбувається після періоду кількамісячної спеки. Я вже 42 роки працюю у санстанції, то пригадую, що десь у 1988 році було подібне. Тоді поливальними машинами проводили аерацію: насичували воду в річці киснем, подаючи її під великим напором. І рибу вдавалося рятувати. В управлінні житлово-комунального господарства пояснили, що вони б не проти були і поливальні машини надати, і оперативно мертву риби прибрати з берегів, якби ж вчасно їх повідомили про лихо. — Про те, що загибла риба лежить на берегах, мені стало відомо лише у вівторок, — виправдовується в.о. начальника міського управління житлово-комунального господарства Володимир Лапюк. — Причому зателефонували з цього приводу не з відповідних служб. В цей же день я доручив тресту зеленого господарства прибрати її з берегів. Вважаю, що Держрибоохороні потрібно було бити на сполох ще в перший день, коли виявили загибель риби, запросити нас у комісію, яка з’ясовувала причини цього. Тоді б ми прибрали береги швидше. Хоча загалом наше управління за рибу не відповідає. У нас нема нормативних документів, які б дозволяли реагувати на загибель риби. Це компетенція Держрибоохорони. І лише в середу сказав своє остаточне і вагоме слово міський голова Рівного Володимир Хомко. Після того, як у його «закритому приміщенні» побували представники Держрибоохорони. - Міський голова розпорядився прибрати рибу з берегів і вивезти її для переробки на м’ясо-кісткове борошно на Костопільський ветеринарно-санітарний завод, — розповів про результати цієї зустрічі провідний іхтіолог Держрибоохорони в Рівненській області Андрій Орел. - Також буде закуплено вапно для дезінфекції берегів Усті і підвищення вмісту кисню у річковій воді.
