Мешканці Рівного щодня викидають 300 тонн сміття, а за рік — близько 100 тисяч тонн. Усі ці продукти життєдіяльності людини традиційно накопичуються на сміттєзвалищі. На Рівенський полігон побутове сміття вивозять уже років з п’ятдесят. «Розкинувся» він на землях у районі с. Бармаки, що на виїзді з міста у Сарненському напрямку. Однак гектарів, відведених під сміття, залишилося років на 3-5, не більше. Тож проблема назріла. До Рівного уже приїздили бажаючі вкласти гроші в наше сміття, пропонували збудувати завод, але їхні умови виявилися неприйнятними. Тепер же, зі слів начальника управління житлово-комунального господарства міськвиконкому Юрія Собчука, з’явився наш, вітчизняний сміттєвий інвестор.
— Переробка сміття — це бізнес, і нині головна умова інвестора — відвести йому земельну ділянку під спорудження заводу. — каже п. Собчук, — Усі підготовчі земельні процедури виконані, зараз черга за рішенням Рівенської райради про відведення 2,5 гектара землі з передачею її в оренду на 49 років. При позитивному вирішенні цього питання інвестор обіцяє протягом зими виготовити проект і з весни розпочати модульне будівництво, яке, кажуть, триватиме близько двох місяців. На цьому заводі має бути встановлено кілька ліній, якими побутові відходи подаватимуться на сортування. Працівники цього підприємства вручну розділятимуть сміття на папір, пет-пляшки та пакети, метал, скло, гуму, харчові відходи і відправлятимуть усе це в окремі бункери. Зі слів п. Собчука, завод буде забирати усе рівенське сміття і, розсортувавши, відправлятиме його на вторинну переробку. Така схема навіть не потребуватиме роздільного збирання сміття, до якого привчити наших людей було б, очевидно, непросто. Європейські країни до роздільного збирання йшли 10 років. І хоча інвестор обіцяє налагодити сортування відходів і відправляти їх на переробку самостійно, п. Собчук усе ж планує вдосконалити систему збирання сміття у місті й купити наступного року нові контейнери з кришками. Що ж до сміттєвих «запасів» полігона, то про них поки не йдеться. «Засмічену» територію планують розрівняти і засіяти травою. Кілька років тому п. Собчук вивчав досвід Кракова з утилізації побутових відходів, там, каже він, сміттєзвалище заливали спеціальною піною, яка з часом тверділа, і теж засівали усе це травою. Однак якщо врахувати, що папір розкладається протягом двох років, металева консервна банка — 90 років, алюмінієва — 500 років, поліетиленова плівка — 100-200 років і повністю контролювати полігони взагалі неможливо, така рекультивація — не вихід. Зараз поляки своє сміття теж переробляють. За даними парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в Україні нині склалася кризова ситуація у сфері утилізації відходів. Звалища сміття займають близько 4% території країни; замість збільшення площ заповідників і лісів, постійно розширюються смітники. Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, то протягом наступних кількох років під звалищами опиниться ще більше земель.
