Математичний експеримент продемонстрував, що переконання можуть значно погіршувати аналітичні здібності людини в питаннях, пов'язаних із політикою. У дослідженні брали участь 1111 добровольців, яких розділили на групи республіканців і демократів.
До початку експерименту всі вони пройшли спеціальну перевірку, на основі якої їм присвоювали індекс математичної грамотності. Потім вони повинні були вирішити один із варіантів спеціального завдання. У завданні говорилося про якесь дослідження властивостей крему, призначеного для усунення висипу. Учасники дослідження, базуючись на отриманих даних, повинні були дати відповідь на запитання: використання крему у середньому призводить до посилення або ослаблення висипу. На основі зібраних даних учені будували залежність між математичною грамотністю реальних піддослідних та кількістю правильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявилася позитивною, причому і консерватори, і ліберали справлялися із завданням однаково добре. Однак половині учасників дослідження давали завдання, де замість задачки із кремом потрібно було відповісти на політизоване питання — результат запровадження "заборони на носіння прихованої зброї громадянами у публічних місцях" у деяких гіпотетичних містах. Причому цифри того, як впливала заборона або її відсутність на злочинність, були ті самі, що і в завданні про крем, але справлялися із завданням добровольці по-іншому. З'ясувалося, що коли правильна відповідь в анкеті не збігалася з переконаннями учасників експерименту, вони починали помилятися. Наприклад, демократи (які традиційно виступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100 відсотках випадків правильно відповідали на запитання тоді, коли правильним варіантом було "введення заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддю було "введення заборони збільшує злочинність", вони починали сильно помилятися. Особливо здивував авторів дослідження той факт, що найбільше помилок допускали найбільш математично грамотні учасники.
