Після того як три роки тому вийшов Закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у містах», такі ж програми схвалили голови облдержадміністрацій і прийняли місцеві ради. Гарна нібито ідея виявилася такою лише на перший погляд: нового житла на місці старих будинків ніхто не будує роками і десятиліттями, відповідно, й нового та більш просторого житла власникам старого не дають. А тим часом власники старих будинків у центрі опинилися заручниками програми реконструкції: якщо будинок потрапляє у «програму», місцева влада не дозволяє приватизувати землю біля будинку та добудовувати житло самостійно.
Програму комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду в Рівненській області на 2009-2016 роки обласна рада затвердила у березні цього року. До неї потрапили два старі квартали у Рівному, три квартали 30-40-х років у Костополі, п’ять кварталів, будинки одного з яких збудовані 100 років тому, у Здолбунові, чотири квартали забудови 50-60-х років у Сарнах, два — в Острозі та три квартали забудови 1901-1940-х років у Дубні. Щоправда, прийняло свою, уточнену програму, залишивши в ній найстаріші будинки. Приміром, у Рівному вирішили залишити на реконструкцію район вулиць Пушкіна-Древлянської-Міцкевича забудови 1902-1950 років. Це 78 квартир, мешканцям яких, згідно із законом, мають надати житлоплощі у нових будинках у 1,5 раза більші, ніж є в їхніх старих. На реконструкцію цього кварталу в цінах річної давності потрібно понад 32 мільйони гривень. — Цей район необхідно змінити насамперед, — коментує головний архітектор Рівненської області Олександр Карачанський, — вулицю Міцкевича потрібно «випрямити», там стоять дуже старі будівлі, їх треба знести. Однак тут потрібен інтерес інвестора, без інвестицій реалізувати такі програми неможливо. Якщо ж інвестор погодиться вкласти кошти, землю у центрі одержить без проведення аукціону, а як таку, яка перебуває під застарілим житлофондом відповідно до програми. Інвестор має звести будинки, в які переселятимуть людей, і лише після цього зносити старе житло. Звичайно, закон був орієнтований насамперед на Київ як найбільш інвестиційно привабливе місто. Минулого та позаминулого року темпи будівництва були доволі високі, тоді й у Рівного з’явилися перспективи щодо реконструкції. У цю програму також увійшли міста області, які мають хоч якусь інвестиційну привабливість, та й вартість землі у райцентрах у центрі та на окраїні вже зараз відрізняється. Утім, якщо інвестору така пропозиція буде невигідна, він і починати цієї реконструкції не буде. Тобто ця програма не означає її виконання навіть до часу її закінчення, а пізніше в програму можуть внести зміни. Приміром, у Костополі вільних земельних ділянок уже не залишилося, раніше розроблений генплан міста втратив чинність, тепер потрібно розробляти новий, де має бути відображено, як місто має реконструювати центральну частину. Загалом реконструкція старих кварталів — це спорудження якісно нового житла, збільшення житлових площ у 2-3 рази та надання сучасного вигляду місту. У Росії та в Китаї свого часу зносили не такі й старі панельні будинки і зводили нові з метою більш ефективного використання земель. У нас же деякі квартали у містах зведені 100 років тому і давно потребують реконструкції. Справа за фінансами, тобто за інвесторами. Варто зауважити, що лише один такий проект був реалізований, та й то в Києві, там знесли дві хрущовки і замість них побудували гарні нові будинки. Вимога надати людям в півтора раза більшу площу теж була виконана. Це було в 2007 році, але тоді інвестори відмовилися від продовження, бо їм було невигідно. Тим часом п. Карачанський не каже, чи дозволить місцева влада приватизувати землю біля старих будинків після закінчення терміну дії програми, якщо вона не буде реалізована. Мешканці будинків у центральній частині Костополя, приміром, непокояться, чи будуть зносити їхні будинки на вул. 1 Травня, мовляв, чули про таке, бо землю приватизувати не дозволяють. У відповідь міський голова Костополя Євгеній Денисюк запевняє, що приватні будинки зносити не будуть і що то все — чутки. Цьогоріч в Костополі здадуть в експлуатацію два будинки: на вул. Коперніка (на 72 квартири) та на Степанській (близько 100 квартир), які викупила Державна іпотечна установа. 20% квартир у них одержать працівники силових структур, решту — люди, які перебувають на квартирній черзі при міськраді. Якщо ж до реконструкції таки дійде, п. Карачанський каже, що людей без їхньої згоди житла не позбавлять: спочатку розроблять проект, його виставлять на громадське обговорення, і в ньому візьмуть участь усі, кого реконструкція з переселенням безпосередньо стосується. Тоді люди й скажуть своє слово.
