Картопля, яку не їсть колорадський жук, помідори, які можуть рости хоч в Антарктиді — це все сьогодні стає реальністю завдяки генній інженерії. Але досі сьогодні вчені не мають одностайної думки щодо впливу генетично модифікованих організмів (ГМО) на людей. І поки науковці сперечаються, ми, споживачі, як піддослідні кролики, чи не щодня вживаємо трансгенні продукти. Адже купуючи, наприклад, звичайну консервовану кукурудзу, споживач не знає, чи втручався людський розум у її генетичну структуру. Що ж таке ГМО і як вони впливають на нас — розмова з доцентом кафедри екології НУВГП Тетяною Колесник.
— Що означає поняття «генетично модифікований», або «трансгенний»? — Це тваринний, рослинний або мікроорганізм, який містить нову, неприродну комбінацію генів, переміщену з організму іншого виду рослин чи тварин. Внаслідок цих маніпуляцій трансгенні організми набувають потрібних людині якостей — стають токсичними для комах або суперстійкими до пестицидів. — Чи продаються генетично модифіковані продукти в рівненських магазинах? — Так, продаються, хоча споживач, на жаль, про це не поінформований. За результатами березневого дослідження «природності» продуктів, яке провів «Укрметртестстандарт» в українських супермаркетах, трансгени є навіть у дитячому харчуванні. Фахівці перевірили 42 зразки найменувань продукції — ковбаси, шинку, пельмені, каші швидкого приготування. У 18 з них виявлено вміст генетично модифікованої сої понад 5%! Оскільки продуктовий набір для усіх супермаркетів «стандартний», то, відповідно, ГМ-продукти є і на рівненських прилавках. До того ж, великі компанії і всесвітньо відомі бренди підтвердили, що їхня продукція може містити ГМ-компоненти, або ж не заперечували їх використання. А скільки виробників взагалі не зазначають на маркуванні наявність ГМО! — Як же споживачеві визначити, є трансгени в продукті чи немає? — Українські ринки насичені ГМ-продукцією, проте на відміну від країн ЄС вона у нас не маркована. А виявити її без спеціальних досліджень неможливо. Адже генетично модифіковані продукти не відрізняються від звичайних ні смаком, ні кольором, ні запахом. Їх використовують при виробництві ковбас, сосисок, пельменів, майонезу, сиру, консервів, мюслі, пива, чіпсів, різних соусів і олій, кетчупів, йогуртів, супів швидкого приготування, різних видів цукерок, шоколаду, сиропів, напоїв, дитячого харчування. Тому при купівлі продуктів особливу увагу необхідно звертати на наявність таких компонентів, як кукурудзяна олія, кукурудзяний сироп, кукурудзяний крохмаль, соєвий білок, соєва олія, лецитин, соєвий соус і бавовникова олія. — Чи використовують ГМО рівненські виробники харчових продуктів? — На жаль, на місцевому рівні таких досліджень не проводили. Але технологія виготовлення ковбас передбачає застосування сої і крохмалю. Зазвичай ці продукти найчастіше генетично модифіковані. Взагалі в Україні лише три лабораторії досліджують продукцію на наявність ГМО. Хоча на базі обласних медико-генетичних центрів можна було б проводити подібні дослідження і на регіональному рівні. — На наших ринках можливо придбати екологічно чисті продукти? — Такі продукти продають селяни. Але ті ж яблука чи картопля не мають такого яскравого і презентабельного вигляду, як їхні генетично модифіковані аналоги. — А як законодавство регулює ринок трансгенних продуктів? — Ще в серпні 2007 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми». Нею передбачено обов’язкове маркування харчових продуктів, які містять більше 0,9% ГМО, заборону ввезення, виробництва та реалізації харчових продуктів дитячого харчування, що містять ГМО. Але, на жаль, донині ця постанова не набула чинності. — Законодавчі обмеження вирішили б проблему поширення ГМО? — На жаль, немає жодних наукових доказів, як і спростувань, що вміст трансгенів менше 0,9% є безпечним для здоров’я людини. На сьогодні не існує науково обґрунтованої гранично-допустимої концентрації трансгенів у продуктах. Ми запустили «атомну бомбу» сповільненої дії і не знаємо, які наслідки чекатимуть нас. Наші вчені, які насинтезували трансгенів, не мають навіть контролю над самим процесом синтезу. «Стріляючи» новими генами у нормальні хромосоми, вчені не знають, що буде, куди вони попадуть і яким буде результат. — Чим же страшні трансгени? — Звісно, на людях дослідів не проводили. Але у пацюків, яких годували трансгенною картоплею, знижувався імунітет. А після споживання ГМ-помідорів у тварин виникали зміни тканин шлунка, зменшувався об’єм мозку, виникали патології печінки, селезінки, кишкового тракту тощо. А найголовніша небезпека у тому, що 80% потомства тварин народжувалось безплідним. Споживання ГМО також може викликати у людей зміни в обміні речовин, складі крові, зниження імунітету. Такі процеси вкрай небезпечні для ембріонального та ранього постембріонального розвитку людини, оскільки можуть спровокувати відхилення в розвитку дітей. Тому в першу чергу варто уникати вживання продуктів з ГМО вагітним жінкам, немовлятам та дітям дошкільного віку. Перенесення деяких генетичних ділянок коду в нові культури може провокувати виникнення алергії у людей, які раніше на цей продукт такої реакції не мали. Загальновідомий приклад перенесення генів бразильського горіха в сою, що зробило її небезпечною для людей, які мали раніше алергію на горіхи. Крім того, використання генів, стійких до антибіотиків, може призвести до того, що хвороботворні бактерії самі набудуть стійкості до антибіотиків. Впровадженням трансгенів ми прискорюємо еволюцію, важливим кермом якої є фактор «природного добору». Еволюція йде шляхом витіснення слабших і панування сильніших видів. А якщо трансгени і їхнє потомство виявляться набагато сильнішими не тільки за окремі рослини чи тварини, а й за людину? Де гарантія, що людина не буде витіснена як більш слабкий, не пристосований до природних умов, вид?
