На Рівненщині на складах зберігаються сотні тисяч відпрацьованих люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Чиновники та депутати занепокоїлись, чи безпечне таке сусідство, адже, скажімо, в Рівному такі склади розташовані в житлових мікрорайонах. Фахівці заспокоюють: діяльність таких підприємств не загрожує ні довкіллю, ні здоров’ю людей.
У селі Шубків Рівненського району 227 тисяч ртутних ламп вже кілька років лежать на складі. Чиновники не знають, що з ними робити. Адже ртуть віднесена до особливо небезпечних відходів. На їхню утилізацію необхідно близько мільйона гривень, а таких коштів немає ні в обласному бюджеті, ні в підприємця, який організував збір та зберігання ламп. Його фірма практично збанкрутувала, так і не придбавши установки для утилізації цих ламп. — Якби це було моє село, то я б вас гнав кілками до самого Рівного і змусив би ті лампи зберігати у себе під хатою! — обурюється перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко, звертаючись до Юрія Дяченка, підприємця, у якого на складі й зберігаються ці лампи. — Це я кажу не як чиновник, а як громадянин. Прошу прокурора області, міліцію та СБУ повторно провести перевірку діяльності підприємства. Або хай власник відправляє за власні гроші ці лампи на утилізацію до інших підприємств, або додому їх забирає чи повертає тим підприємцям, які йому ці лампи здавали. Нехай кредит бере під заставу, якщо грошей нема. Ми мільйон гривень не дамо, бо в нас його немає. Юрій Дяченко натомість стверджує, що його вини в цьому немає. Коли він звернувся до Міністерства екології за продовженням ліцензії на збирання і зберігання ртутних ламп, йому надали дозвіл лише на друге. В той час як на відміну від процесу збирання ламп, їх зберігання фінансів не приносить. У результаті грошей на придбання спеціальної установки у підприємця не залишилось: — Міністерство екології мені дало ліцензію лише на зберігання ртутних ламп. Хоча всі документи були в порядку. Гроші, які були, пішли на оплату зарплати, транспортування, телефон та інші платежі. Мене неодноразово перевіряла податкова інспекція, прокуратура. І є від них відповідь про те, що претензій до мене немає і в моїх діях не вбачається складу злочину. Тим часом, за словами Петра Колодича, начальника управління охорони навколишнього середовища в Рівненській області, в Україні є багато підприємств, які можуть утилізувати ртутні лампи: — Було б лише бажання. Я можу надати список з 10 підприємств, які мають право утилізовувати ртутні лампи. В Донецькій області взагалі по 43 копійки за штуку беруть за утилізацію, треба лише забезпечити їхню доставку. Що робити з відпрацьованими ртутними лампами, на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, що відбулася минулого тижня, чиновники так і не вирішили. А тим часом до міськради Рівного звернулися два підприємства, які теж причетні до збору люмінесцентних ламп. ТОВ «Газотрон-Люкс» просило дозволити експлуатацію дільниць утилізації ртуті і виготовлення ртутних таблеток для ламп та складу відходів. А ТОВ «Еко-Хелп» потрібно було погодження на проведення оцінки впливу на навколишнє середовище приймального пункту для тимчасового зберігання люмінесцентних ламп. Депутати відразу захвилювалися, чи безпечні такі об’єкти. До слова, заступник міського голови Олексій Хмилецький нагадав депутатам і про шубківську проблему. І щоб її не виникло у Рівному, запропонував вписати у проект рішення вимогу щодо подальшої переробки ламп. Але до нього не прислухалися. Зважили на пояснення начальника відділу екології міськуправління економіки Валентини Веремко про те, що «Газотрон» утилізує лише лампи власного виробництва, а «Еко-Хелп» відправляє їх на утилізацію на Микитівський ртутний комбінат, що у місті Горлівка Донецької області. Окрім цього, за її словами, обидва підприємства мають дозволи санепідемстанції на роботу з небезпечними відходами. Тож підприємствам пішли назустріч.
Коментарі Валентина Веремко, начальник відділу екології міського управління економіки: — У Рівному є три підприємства, які мають ліцензії Міністерства екології і природних ресурсів на збір та зберігання небезпечних відходів. Це ДП «Рівневторкольормет», філія «Західний регіональний центр поводження з небезпечними відходами» та ТОВ «Еко-Хелп». Чи приймають люмінесцентні лампи перші два — не знаю. А ТОВ «Еко-Хелп» точно приймає. У цього товариства закінчилася ліцензія Міністерства, яку видають один раз на п’ять років, тому воно й звернулося до міської ради за погодженням на проведення оцінки впливу приймального пункту на навколишнє середовище. ТОВ «Еко-Хелп» приймає люмінесцентні лампи не лише з Рівного, а й з інших населених пунктів України. А «Газотрон-Люкс» попросив міську раду дозвіл на експлуатацію об’єктів поводження з небезпечними відходами, який потрібно поновлювати щороку. Це підприємство утилізує власний брак і приймає для утилізації від населення та організацій лише лампи власного виробництва. Діяльність й «Еко-Хелп», і «Газотрон-Люкс» абсолютно безпечна і, згідно з нормами, ці підприємства можуть розташовуватися у житловій зоні. Всі небезпечні відходи тут відразу запаковують у спеціальні контейнери — металеві чи скляні. Тож зашкодити здоров’ю людей чи довкіллю вони не можуть. Іван Ковальчук, директор ТОВ «Еко-Хелп»: — Наш приймальний пункт розташований на вулиці Чернишова, 7 у Рівному. Тут ми тимчасово зберігаємо відпрацьовані люмінесцентні та інші ртутні лампи. Нині їх у нас налічується близько півтори тисячі. І лежатимуть вони тут до 29 червня. Загалом з Рівного за квартал ми приймаємо до 10 тисяч ламп. Коли контейнери наповнюються, відправляємо їх потягом до Горлівки. У контейнер вміщається від 3 до 6 тисяч ламп. Тож такі контейнери їдуть з Рівного на Донеччину щомісяця. Основні здавачі відпрацьованих ламп — всі організації міста й області. Так, «Рівнеазот» чи Рівненська АЕС може здавати їх до 1000 штук в місяць. Значно рідше звертаються з цим пересічні громадяни. За кожну прийняту нами лампу ми беремо 3 гривні 50 копійок. Якщо ламп здають понад 1000, за кожну доведеться сплатити по 3 гривні. У пересічних громадян, які здають по одній лампі, ми взагалі не беремо грошей. Хіба запровадимо плату для них, якщо ЖКП збиратимуть лампи організовано. Наше товариство збирає люмінесцентні лампи й в інших областях України. Скажімо, у Луцьку, Львові. Але ми їх не привозимо до Рівного. Відправляємо до Горлівки безпосередньо з цих міст. Від нашої діяльності великих прибутків немає. Адже з плати за кожну прийняту нами лампочку віддаємо у Горлівку 1 гривню. А ще оплачуємо їхнє перевезення до комбінату. Тож рентабельність нашої діяльності — менше 10%. Останнім часом наша робота взагалі призупинилася. Адже вже півроку не можемо отримати ліцензії Міністерства екології на свою діяльність. Тепер важче отримати необхідні документи, вони подорожчали. Так, приміром, за екологічний висновок щодо оцінки впливу приймального пункту на навколишнє середовище потрібно заплатити близько 5 тисяч гривень. А ми не мали для цього грошей. Так, ще й нині винні Микитському ртутному комбінату 18 тисяч гривень.
