Кожен знає, що руки тремтять в алкоголіків. Але, на жаль, неможливість взяти в руку чашку або авторучку уражає навіть молодих і непитущих людей. Про те, що може стати причиною тремору рук, розповідає керівник реабілітаційного відділення НДІ неврології, професор Альберт Кадиков.
Потрібно вміти розрізняти те, як і коли тремтять руки. При хворобі Паркінсона дрижання (тремор) — одна із головних ознак захворювання. Але цей тип дрижання особливий і відрізняється тим, що найбільше помітний у стані спокою, коли людина сидить або лежить. Але варто їй почати робити якісь дії, як дрижання стає менш вираженим, а то й зникає зовсім. Найчастіше тремор не зачіпає голови (у тяжких випадках може тремтіти нижня щелепа), а дрижання поширюється на кінцівки й тільки в спокої. Причому воно асиметричне, тобто більше тремтить ліва або права рука (нога). Тому при паркінсонізмі хвороба не дуже заважає в побуті — людина спроможна себе обслуговувати. Дрижання в спокої — не єдиний симптом хвороби Паркінсона. Як правило, до нього приєднуються сповільненість рухів і скутість у кінцівках. Якщо в хворого тремтять руки не в стані спокою, а при русі, й дрижання це симетричне в обох руках, наприклад, коли людина хоче щось узяти, то, скоріше за все, це есенціальний синдром або схожий на нього алкогольний тремор. Хоча в дуже питущих людей алкоголь тільки посилює вже наявний есенціальний синдром. Есенціальний тремор буває різної вираженості. Він може з’явитися в будь-якому віці — в дитинстві, юності, зрілості, але найчастіше дрижання виникає в людей похилого віку. Вважається, що тремор виникає в 6% населення, але в більшості він малопомітний. Дуже часто явище має спадковий характер. Отож якщо в сім’ї дрижання було в батьків, дідусів або бабусь, краще, не відкладаючи, перевіритися в невролога. У ранньому віці тремор дуже добре лікується багатьма лікарськими препаратами, а от із людьми похилого віку набагато складніше. Таблетки, які застосовуються для лікування, мають чимало побічних ефектів і не рекомендуються для цієї вікової категорії. Так що, на жаль, їм поки доведеться жити і сподіватися на допомогу своїх рідних і близьких.
