До останнього часу про нього ніхто нічого не знав, а виявилося, що цей мінерал знижує ризик щодо раку. Це відкриття сталося випадково. В одній з провінцій Китаю захворюваність на рак була значно вищою, ніж у сусідніх. Почали шукати причину і виявили, що ґрунт у цій місцевості бідний на селен. А дослідивши райони, де у землі було найбільше селену, дослідники констатували той факт, що люди там майже не хворіють на рак. Подальші дослідження довели — додаткове введення селену знижувало захворюваність на різноманітні види злоякісних пухлин майже у 7 разів.
Разом з вітамінами Е та С селен захищає від згубної дії вільних радикалів, перешкоджає старінню кожної клітини та організму в цілому. Селен знижує ризик щодо артриту, ураження судин, інсультів та інфарктів, запобігає виникненню катаракти та погіршенню зору, зокрема й вікового. Він виводить важкі метали — ртуть та свинець. Людям, які живуть у несприятливих екологічних умовах, слід обов`язково потурбуватися, щоб організму вистачало селену. Тривалий час норм для вживання селену взагалі не було. Потім була прийнята денна норма — 50-70 мкг. Це досить незначна доза, тож її повністю можна отримати зі звичайної їжі. Та враховуючи чудові профілактичні якості селену, фахівці рекомендують приймати 100-200 мкг на день, а для максимального захисту — 400 мкг. Проте пам`ятайте: у дозі понад 1000 мкг, тобто 1 мг, селен токсичний, якщо його приймати тривалий час. Зазвичай селен рекомендують приймати разом з вітаміном Е — це збільшує ефективність обох. І навпаки: дефіцит вітаміну Е не дає можливості організму використовувати селен, навіть якщо його приймають у високих дозах. Це ж стосується й вітаміну С. Позаяк він не накопичується в організмі, споживати його слід щодня. Тож якщо хочете отримувати всі переваги селену, не забувайте про свіжі салати з нерафінованою олією та лимонним соком, про горіхи та несмажене соняшникове насіння. Чудове джерело селену — морепродукти, зокрема морська риба. Загалом цей мінерал в основному міститься у білкових продуктах, особливо у печінці, нирках, а також у червоному м`ясі. Злаки, насіння, горіхи теж можуть бути джерелом селену, але у тому разі, коли ґрунт, на якому вони росли, багатий на цей мінерал. Однак перевірити це у домашніх умовах неможливо. Отже, не забувайте про скумбрію, тунця та кальмарів.
