За два роки виступів на професійному рівні у нього півтора десятка призових місць на всеукраїнських та міжнародних турнірах. Новий сезон Сергій розпочав доволі успішно, він став переможцем турніру «Media Golf Cup» у столичному гольф-клубі. Втім, живучи у Києві, про рідне місто спортсмен не забуває. Нещодавно для місцевих студентів він влаштував майстер-клас.
— Захоплення гольфом до мене прийшло ще у дитинстві, в радянські часи, — розповідає Сергій Нечипорець. – Звідки я почув про цю гру — навіть і не знаю. Але мій дядько Ярослав був тренером з хокею на траві, отож ми з сестрою брали у нього ключки, закопували в траву консервні банки і грали. Потім з’явилися фільми, передачі. На новий рівень я вийшов, коли переїхав працювати до Києва.
— Наскільки це дороге задоволення?
— Вся амуніція коштує доволі дорого. Але перед тим як її купувати, я б радив записатися до школи при гольф-клубах, яких нині в Україні діє з десяток. Усе спорядження там дають. Навчання коштує 4-8 тисяч гривень. Вже у процесі навчання можна визначитися, цікаво це тобі чи ні.
— Гольфісти використовують чимало ключок. Чи складно розібратися, яку для чого використовувати?
— Існує три десятка ключок. Усі вони дуже різні. Однією добре бити з піска, іншою з трави. Є так званий дайвер — ключка для першого удару на 300-400 м, щоправда, я нею далі, ніж на 300 м не б’ю.
— Які основні риси повинен мати хороший гольфіст?
— Насамперед думати про техніку безпеки, про те, що поруч люди, які можуть постраждати. По-друге, треба бути чесним перед собою. Якщо м’яч загубився, ти маєш казати правду. Чому в усьому світі бізнес-партнерів шукають саме на гольфі? Бо тут людина проявляє усі свої риси, які за інших обставин могла б приховати.
