Близько 400 скарг щодо торгівлі продтоварами і надання послуг у ресторанних закладах отримали за 9 місяців цього року в облуправлінні захисту прав споживачів. Зокрема, споживачі після відвідання ресторанів та кафе скаржилися на некоректну поведінку офіціантів, на неякісні страви, на включення у рахунок плати за роботу музикантів та неповернення завдатку у разі відмови від послуг закладу.
Що треба знати відвідувачам ресторану і як діяти, щоб свято вам не зіпсували, розповідає Ірина Удовиченко, начальник відділу облуправління захисту прав споживачів: — Після замовлення страв споживач обов’язково має отримати розрахунковий документ, а якщо він замовляє алкоголь — то й фіскальний чек з касового апарата. Адже це гарантія того, що у разі порушення прав споживача подана до нас скарга буде розглянута. Якщо ж цих документів споживачу не надали, потрібно залишити запис у книзі відгуків і пропозицій закладу. Ця книга має бути у куточку споживача на видному місці. При наявності такого запису ми будемо бачити, що справді людина побувала у цьому закладі. Трапляється, що у закладі відмовляють у приготуванні страв, які зазначені в меню, мотивуючи тим, що у них на даний момент нема тих чи інших продуктів. Однак це є порушенням прав споживача. Адже всі страви, які вказані в меню, у закладі зобов’язані готувати. У протилежному випадку їх з меню мають виключити. Доданий як плата за обслуговування офіціантом відсоток від вартості страв, плата за розбитий посуд і за роботу музикантів — нічого цього в рахунок не мають права включати. Все це має бути враховано у вартості страв. Аналогічно — і з серветками, вартість яких у деяких закладах Рівного включають у рахунок. Адже сервірування стола повинне бути безкоштовним. Єдине, що офіціант може запропонувати споживачу додатково серветки за плату, причому повідомивши заздалегідь їхню вартість. Замала порція чи недолив напоїв. Визначити це споживач може лише візуально. Якщо ж перевірку за заявою споживача чи з власної ініціативи проводимо ми, то здійснюємо контрольну закупку страв. У меню закладу обов’язково має бути вказана маса страви. Після закупки ми представляємося і перевіряємо правильність розрахунку. Для цього беремо меню, калькуляційну картку у кухаря, переважуємо страву. Якщо виявляємо недокладання страв, кухарю загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 34 до 255 гривень. За недолив напоїв таку ж відповідальність несе бармен. А ось якщо споживачу не видали розрахунковий документ, за це відповідає офіціант. Його можемо оштрафувати на 17-170 гривень. Ми також маємо право перевіряти якість страв. Нині держава виділяє кошти на проведення відповідних лабораторних досліджень. Окрім цього, ми маємо право входити в усі складські приміщення, оглядати холодильники закладу, щоб перевірити, яка сировина використовується для приготування страв, чи витримане товарне сусідство, тобто чи окремо від м’яса зберігається риба тощо. Також ми перевіряємо документи про якість на продукцію, ветеринарні довідки, сертифікати, з’ясовуємо, чи не закінчився її термін придатності. Часто на святкування у заклад замовники приносять свої продукти чи напої. Однак робити це заборонено. І якщо після банкету щось трапиться, наприклад, гості отруяться, то довести порушення працівників закладу не вдасться. Тому краще заплатити гроші і знати, що відповідальність за все приготовлене на столі несе заклад. Якщо споживач відмовляється від замовлення у день проведення заходу, він мусить викупити всі закуплені для заходу продукти, які заклад не може продати іншим споживачам. Якщо відмова від замовлення була зроблена заздалегідь, замовнику зобов’язані повернути внесені ним гроші. Надходять до нас скарги, буває, на некоректну поведінку офіціантів. Хоча нерідко і самі споживачі, прийнявши дозу алкоголю, дозволяють собі зайве. Якщо така скарга надходить до нас, ми можемо хіба взяти пояснення в офіціанта, на якого скаржаться, зобов’язати власника закладу провести роз’яснювальну нараду з працівниками. А ось добитися якоїсь моральної компенсації чи покарання за некоректну поведінку споживач може лише через суд. У ресторанному закладі зобов’язані гарантувати збереження речей у гардеробі. Відповідальність за їхнє зникнення несе підприємець-власник закладу і у таких випадках відшкодовує їхню вартість. Надходила колись до нас скарга від споживачки на те, що у закладі її одяг був зіпсований. Так, через приліплену до стола жуйку постраждала її спідниця. Завдяки нашому втручанню споживачці компенсували вартість зіпсованої спідниці. Адже у закладі зобов’язані подбати про те, щоб меблі не рвали колготи чи інший одяг відвідувачів, щоб на них не було жуйок тощо.
