Національний банк України оприлюднив перелік так званих нестабільних банків, в яких запроваджено тимчасову адміністрацію головного банку країни. Більшість з них мають свої філії і на Рівненщині. На що слід сподіватися вкладникам цих банків, які перспективи отримання коштів, розміщених на депозитах — у розмові з заступником начальника відділу банківського нагляду управління Національного банку України в Рівненській області Володимиром Деркачем.
— Пане Володимире, чи багато представництв таких проблемних банків на Рівненщині? — На сьогодні тимчасова адміністрація введена в банках «Надра», «Західінкомбанк», «Укрпромбанк» і «Київ». Загалом»проблемних» банків більше. І чимало з них теж мають свої філії у нас в області. Але говорити про це передчасно. — Поясніть, будь ласка, що означає запровадження «тимчасової адміністрації Нацбанку»? — Тимчасова адміністрація вводиться для стабілізації роботи комерційного банку. Адміністратор, на відміну від власників чи керівництва банку, має змогу більш об’єктивно оцінити реальну економічну ситуацію в банку. Після чого подає свої пропозиції, варіанти оптимізації роботи банку, її збалансування. У Рівному таких адміністраторів немає. Зазвичай після призначення Нацбанком вони працюють у головних офісах комерційних банків. — Чи є вже позитивні приклади такої тимчасово адміністрації? — Так, це — «Промінвестбанк». Ви пам’ятаєте, яка нестабільна ситуація ще зовсім недавно була в цьому банку? У жовтні минулого року Нацбанк ухвалив рішення про введення тимчасової адміністрації на півроку. Але вже до середини лютого адміністратору Нацбанку вдалося повністю стабілізувати ситуацію в «Промінвестбанку». Залучили інвестора, який погодився влити свій капітал в роботу банку. Відтак платіжна діяльність цього комерційного банку повністю відновилася. Скарг від вкладників та партнерів банку вже немає. — Нацбанк заборонив комерційним банкам затримувати виплату по депозитах громадян. Однак ситуація не змінилася. Гроші не можна зняти з рахунків не лише достроково, а й після закінчення терміну. Чи впливає якось Нацбанк на цю ситуацію? — На дострокове зняття коштів з депозитів існує відповідний мораторій Нацбанку. Це явище тимчасове, але вкрай необхідне в умовах кризи. Що ж стосується зняття коштів з депозитних рахунків по завершенні терміну, то проблеми з цим можуть існувати лише в банках, де введена тимчасова адміністрація Нацбанку. Подібних скарг щодо діяльності решти банків на сьогодні ми не маємо. В окремих випадках Національний банк надсилає листи до банківських установ для надання пояснень з приводу невиплати депозитів. В інших випадках ми проводимо позапланові перевірки банківських установ (філій), які не виконують своїх зобов’язань перед вкладниками. — Останнім часом серед населення поширюються чутки про те, що після кризи в Україні залишиться лише кілька великих комерційних банків. Решта або увіллється в більш потужні, або просто призупинить свою діяльність. Наскільки такий поворот подій реальний, на вашу думку? — Ці питання вирішуються не на рівні обласних філіалів, а в головних офісах банків. Тому моя думка з цього приводу може бути суб’єктивною. Звичайно, банкам з великим капіталом, особливо, якщо цей капітал іноземного походження, вижити в умовах кризи буде значно легше, ніж дрібним банківським установам. Але навіть дрібні банки мають своїх інвесторів та акціонерів, тому і вони не зацікавлені у втраті своїх коштів. — Громадян запевняють, що в будь-якому випадку гроші вони не втратять, адже є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо припустити: банк, в якому я зберігав гроші, «луснув», як довго мені доведеться чекати, поки з цього Фонду повернуть мої гроші? — Для цього існує певна процедура, передбачена законодавством. Існують і терміни — від 3-х до 6 місяців. Це залежить від конкретної ситуації, а також від того, чи є збанкрутілий банк учасником цього Фонду. Крім того, сьогодні гранична сума виплати з Фонду гарантування вкладів становить 150 тисяч гривень.
Довідка «РВ» Станом на 1 лютого 2009 року в банківських установах області знаходиться депозитних коштів на загальну суму 2,5 мільярда гривень. З них строкових депозитів — на 2,1 млрд. гривень і «до запитання» — 400 млн. гривень.
