Окрім звичайного грипу, підйом захворюваності на який у зв’язку з відновленням у школах навчання очікують вже з наступного тижня, рівнянам загрожує щонайменше ще три напасті: пташиний грип, сказ і кір. Якщо випадків захворювання на перші дві недуги, на щастя, в області не спостерігається, то кір ось уже другий місяць активно уражає в основному студентів та дітей.
Через кір не пускають у гуртожитки Як припускають епідеміологи, привезти кір в область могли студенти, які навчаються за межами області і приїжджали до батьків лікуватися. Так це чи ні — з’ясувати нині тяжко. Втім, лише за січень у Рівному на підставі первинної діагностики, повідомив завідувач епідвідділу міської санепідемстанції Іван Ковальчук, було зафіксовано 103 випадки кору. Оскільки точну діагностику цього захворювання можна зробити лише через деякий час після його початку, то підтверджених випадків кору поки що лише 29 (у грудні — 54). Під маскою кору досить часто ховаються й інші недуги: приміром краснуха, алергія. Хоч кір вважається здебільшого дитячим захворюванням, хворіють на нього не тільки діти. Так, у Рівенському аграрному коледжі було зафіксовано 17 випадків цього захворювання у студентів. Через кір адміністрації навчальних закладів змушені обмежувати відвідування студентських гуртожитків, і на сьогодні такі заходи запобігання поширенню недуги введені у двох гуртожитках Рівенського державного гуманітарного університету. У появі кору, вважають епідеміологи, немає нічого дивного: адже вірус цього захворювання активізується циклічно — через 3-5 років. І навіть вакцина не спроможна запобігти його появі, адже більшість захворілих робили щеплення. На щастя, захворювання здебільшого проходить у рівнян у легкій формі.
Кури гинуть не від грипу Дослідження сироваток крові птиці та патологоанатомічні розтини загиблих птахів, проведені за минулий рік обласною лабораторією ветмедицини, встановили: пташиного грипу на Рівенщині поки що немає. Причинами ж загибелі представників пташиного роду стають глисти, отруєння і переохолодження. Незважаючи на це, «курячогрипозна» проблема турбує обласну владу і саме їй було присвячене одне з питань засідання обласної надзвичайної протиепізотичної комісії. Начальник обласного управління ветмедицини В’ячеслав Крижанівський, виступаючи на ньому, не приховував, що у деякі птахогосподарства області вірус пташиного грипу може потрапити практично безперешкодно. Адже у них не виконуються вказівки обласної влади щодо посилення заходів із запобігання пташиному грипу: не дезінфікується тара, не встановлені дезбар’єри тощо. Особливо « відзначився» у цьому плані Дубенський район, де перевірками виявлено найбільше порушень. Тож матеріали на порушників найближчим часом передадуть у прокуратуру.
Пташиного грипу купити не бажаєте? Якщо є надія, що все-таки вплив прокуратури змусить керівників птахопідприємств подбати про безпеку своєї продукції, то сподіватися на те, що базарні продавці не підсунуть ураженої вірусом грипу курятини, марно. Адже завезеного невідомо звідки м’яса на рівенських ринках не бракує. Лише за минулий тиждень понад тисячу кілограмів курятини з маркуванням Нідерландів та Туреччини ( а саме в цій державі, як відомо, прогресує останнім часом вірус пташиного грипу) було виявлено на ринку Дикого у Рівному. Жодних документів на неї продавці пред’явити не змогли. Усього ж за останній період на об’єктах торгівлі області було вилучено 3,5 тонни м’яса невідомого походження, з якого півтори тонни — м’ясо птиці. Причому покарати за таку продукцію практично неможливо. Адже власник м’яса сумнівного походження вважає за краще в таких випадках зникнути з поля зору контролюючих органів, не турбуючись про подальшу долю своєї продукції. Так, приміром, вилучений у жовтні торік у Гощі в кузові авто, яким керував львів’янин, курячий фарш з іноземним маркуванням (2 тонни) досі зберігався в холодильниках ТОВ «Західриба». Увесь цей час шукали його власника, теж мешканця Львова, сподіваючись, що той все-таки чесно пред’явить на свою продукцію документи. Втім, оскільки власник так і не з’явився, а у фаршу став помітним запашок, його вирішили переробити на Костопільському заводі ветпереробки на кісткове борошно.
Від бур’янів до сказу — один крок Причиною збільшення торік випадків сказу тварин стало зростання популяції червоних лисиць. Їх нині не те що на сільських подвір’ях, а й у містах можна зустріти. Принаймні, як стверджує заступник голови облдержадміністрації Олександр Рудик, нещодавно він особисто бачив рудохвосту навіть у Рівному біля басейну «Аванград». Лисиці розплодилися, пояснює завідувач сектора мисливського господарства обласного управління лісового господарства Микола Яцик, через нинішню безгосподарність. Адже раніше, коли майже всі поля були розорані, їх було менше. Тепер безгоспні землі заростають бур’янами, а в них ховаються лисиці, для яких і харчу достатньо: через відсутність дератизаційних заходів, на які ввесь час бракує коштів, на кожен квадратний метр поля припадає по шість мишей. Втім, боротися із лисицями на засіданні обласної протиепізотичної комісії вирішили не шляхом розорювання полів, а відстрілом рудохвостих. Щоб стимулювати мисливців, навіть запропонували видавати їм грошову премію за кожну вбиту тварину. Єдине — так і не дійшли згоди, хто ж має на це виділяти кошти: райдержадміністрація, сільрада чи управління лісового господарства.
