Втрата дитини для батьків — найтяжчий удар. Втім, якщо ще тіло покійної кровинки зазнало після смерті наруги, цей удар — подвійний. Рідні дворічної Насті Попович, що з села Бабин Гощанського району, досі не можуть відійти від отриманого шоку: їм з моргу віддали тіло дівчинки без вуха.
У родині Поповичів, в якій виховувалося п’ятеро дітей, Настя була найменшенькою. Вона росла нормальною здоровою дівчинкою. Втім, несподівано підкралася біда: минулого тижня Настя захворіла. Рідні думали, що це звичайна простуда і до медиків не поспішали. Однак у неділю дівчинці стало дуже погано. Вона почала задихатися, температура піднялася до критичної межі, і батьки викликали до Насті «швидку». Дві години медики Гощанської районної лікарні боролися за життя дівчинки. Щоб врятувати її, зателефонували на санавіацію, хотіли викликати фахівця з Рівного. Однак довелося йому давати відбій: дівчинка, яку доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані, померла. Як завжди в таких випадках, тіло покійної було поміщене в лікарняний морг. Наступного дня обласний патологоанатом мав зробити його розтин, щоб встановити причину смерті. Ввечері у понеділок після розтину, який з’ясував, що Настя померла від запалення легень, її тіло дозволили забрати рідним. Однак від побаченого ті ледь не зомліли. — Настя лежала гола на брудних ношах у коридорі моргу, а голова її була накрита якимись ганчірками, — розповідає рідний дядько дівчинки Олександр Попович. — Одного вушка у дівчинки не було і на його місці просвічував череп. Носик теж був надгризений. Як сказав санітар моргу, так над тілом дитини познущалися щурі. — Якби ми знали, що таке може трапитися, залишилися б на ніч біля тіла внучки, — зі сльозами в голосі говорить дідусь Насті Володимир Черняхович. — Або хай би краще забрали її додому, а наступного дня привезли на розтин. Адже воно, бідне, й так натерпілося, а тут — ще така наруга. Це ж не собака, а людина, щоб отак залишити її на харч щурам. Головний лікар Гощанської лікарні Володимир Рудюк говорить, що про щурів у морзі ніколи не чув. Та й рідні дівчинки, стверджує він, з подібними скаргами до нього не зверталися. — Щурів тут нема і не може бути, — переконаний п. Рудюк. — А від мишей ми кладемо у морзі спеціальну отруту, яку беремо в санстанції. Щотижня сюди з цією метою дезінфікатор ходить. Щодо ушкоджень на тілі дитини, то ні патологоанатом, ні батьки дівчинки мені про них не говорили. Тож можливо, це були просто якісь механічні ушкодження, але не надгризи щурів. Не бачили жодних ушкоджень на тілі дівчинки й обласний патологоанатом Богдан Богословець, який у понеділок зранку робив розтин тіла, та присутній при цьому заступник головного лікаря Гощанської лікарні Анатолій Янківський. Якщо на тілі дівчинки й були якісь ушкодження, коли її забирали з моргу, то вони могли бути зумовлені некротичними змінами, які не виключені при вірусному походженні запалення легень. Так вважають п. Богословець та п. Янківський. Втім, або медики щось приховують, або...
Коментар Геннадій Шевченко, головний лікар обласної санепідемстанції: — Якщо над тілом покійної дитини справді позбиткувалися щурі, то винен у цьому тільки головний лікар лікарні. Адже він повинен був забезпечити охорону тіла, поставити сторожа. Крім цього, він мав звернутися до підрозділу санстанції, що відповідає за дезінфекцію, щоб встановити в приміщенні моргу приманки для щурів.
