Якщо людина думає про роботу більше 10 годин на день, настав час звернутися до психотерапевта. Нова хвороба цивілізації — синдром менеджера — набуває характеру епідемії.
Від цієї напасті страждають сьогодні не тільки керівники, але і люди, які займаються менш стресонебезпечною роботою. Синдром менеджера (його ще називають синдромом хронічної втоми) переживають ті, хто прагне до професійного і кар’єрного зростання, боїться втратити роботу і виявитися «поза грою». Багато навіть не підозрюють, що хворі, а свою вічну зайнятість пояснюють «любов’ю до роботи». Коли робота починає по краплі вичавлювати з людини все особисте, не даючи їй відключитися від проблем ні вночі, ні вдень, — це вже не просто трудовий ентузіазм, а нездорова залежність. У медичних довідниках опису синдрому менеджера немає, але, мабуть, от-от з’явиться. Сучасне життя з його високою конкуренцією на ринку праці, вимоги до працівників, що постійно змінюються, впровадження нових технологій роблять вразливими абсолютно всіх. Одержавши гарне місце, людина намагається утвердитися на ньому, стати незамінною, здивувати роботодавців своїми діловими якостями. Щоб цього досягти, доводиться працювати на всю силу. Особливо це стосується людей віком 25-40 років. Зрозуміло: відпочивати ніколи, на сім’ю нуль уваги, друзі геть… Тому що день у день доводиться думати про те, щоб все встигнути, не запізнитися на важливу зустріч, тримати інформацію в голові, бути ввесь час на очах — нервова система в декого на піку активності з раннього ранку до 10-11 години вечора. Часом і вночі вони не можуть розслабитися і спокійно заснути. Не дивно, що рано чи пізно виникає дратівливість, відчуття нестачі часу, страх, що не встигнеш, не зможеш, не наздоженеш… Навіть у найбільш розкріпаченої людини з’являються комплекси. Один з них — комплекс «досягнення мети»: як тільки одна мета досягнута, за нею випливає інша… Або комплекс «стільникового телефону», коли людина живе в постійному очікуванні дзвінка, від якого залежить результат важливої справи. Таке життя — у стані вічного стресу — здатне підірвати навіть «залізне» здоров’я.
Що, наслідки занадто небезпечні? На хронічний стрес в організмі людини найшвидше реагує гіпоталамус, який виробляє гормони, що регулюють обмін речовин, діяльність залоз внутрішньої секреції, відповідають за роботу травної, серцево-судинної й видільної систем. Під час стресу гіпоталамус спрямовує всі сили на те, щоб йому протистояти. Надниркові залози виділяють більше своїх гормонів — адреналіну, норадреналіну, кортизолу. А іноді вони просто перестають «підкорятися» гіпоталамусові, імунітет людини перестає нормально функціонувати, і людина стає беззахисною перед хворобами. Починають хворіти серце, шлунок, нирки; порушується сон, пам’ять, розвивається виразка, запалення і пухлини. Надлишкова трудова запопадливість часто стає причиною інфаркту в молодих чоловіків, а жінки страждають від неврозів і депресії. Тому тяжку форму синдрому менеджера лікують не тільки психотерапевти, але й імунологи, неврологи, кардіологи, сексопатологи й інші фахівці. У моїй практиці був випадок, коли пацієнт, молода людина, ходив на мої сеанси, одночасно лікував гастрит, гіпертонію, порушення сну і глибоку депресію.
Як працювати, не перевантажуючись? Важливо пам’ятати, що в кожного з нас є своя межа міцності, яку не слід перевищувати, інакше організм почне давати збій. Краще додержуватися власних біоритмів. У людей зазвичай два періоди максимальної активності: після дев’ятої ранку до обіду і з третьої-четвертої дня до вечора. Після дев’ятої вечора продуктивність праці різко знижується. Так що не варто длубатися над роботою ввечері і вночі, краще встати раніше. Ніколи не жертвуйте сном навіть заради найважливіших справ! У тих, хто спить до чотирьох годин на добу, працездатність падає як мінімум вдвічі. Багато хто намагається стимулювати себе чаєм, кавою, сигаретою. Але у всіх цих стимуляторів є так звана парадоксальна реакція: якщо випивати більше чотирьох чашок міцної кави або чаю на день, то замість бадьорості з’являється втома і сонливість. Це свідчить про перевтому нервової системи. Якщо роботи багато, то намагайтеся робити все за планом: найважливіше і складне — зранку, на свіжу голову, потім — більш легкі завдання. І обов’язково викроюйте собі хоча б один вихідний — краще в цей день відключити телефон, щоб ніхто не міг вас «дістати».
