Слово депутата Берташа — не указ

1114 0

Депутати обласної ради проігнорували заклик свого колеги Василя Берташа вилучити з переліку історичних пам’яток будинок у Дубні, який на початку ХIХ століття належав купцю. І не дивно, на сесії Василь Берташ — депутат, такий, як і інші, не може скористатись повноваженнями першого заступника голови облдержадміністрації й видати одноосібне розпорядження.

Винесенню на розгляд сесії облради питання вилучення так званого дубенського «будинку купця» з переліку історичних пам’яток з тим, щоб дозволити приватизацію частини його приміщення підприємцем Таїсією Тарасюк, передував тривалий процес. Це питання, ініційоване облдержадміністрацією та дубенським міським головою, не раз обговорювалося на засіданнях тимчасових депутатських комісій. Проте одностайності депутати не дійшли: одні заперечували необхідність зміни статусу історичної пам’ятки, інші, навпаки — вважали за доцільне віддати її у приватні руки. Ситуація повторилась і під час сесії облради і стала приводом для чергового протистояння між двома фракціями — «Нашої України» та «Злагоди». Серед прихильників приватизації особливо виділявся депутат, голова фракції «Злагода» Василь Берташ, який доводив: якщо підприємець хоче працювати, то треба дати йому таку можливість, нехай і в приміщенні, яке є історичною пам’яткою і в якому, до речі, вже кілька квартир приватизовано. Тим більше, якщо підприємець береться її зберегти, а в держави на це грошей немає. На слова пана Берташа опонентів не бракувало. Зокрема, депутати-«нашоукраїнці» Олександр Козак та Мирослав Семанів заявили, що віддати історичну пам’ятку на приватизацію — це фактично дати згоду на її знищення. До того ж, на їхню думку, якщо дозволити приватизувати один історичний об’єкт — підприємці кинуться навперебій приватизовувати й решту, оскільки буде створено прецедент. Проти приватизації «будинку купця» виступила й заступник начальника відділу облпрокуратури Світлана Ярема, тільки на відміну від них вона закликала не так до моральності, як до дотримання закону: — Згідно з роз’ясненням Конституційного Суду такі об’єкти в жодному випадку не підлягають приватизації. А приватизація кількох квартир у «будинку купця» відбулася раніше, коли він ще не мав статусу недоторканної пам’ятки. І ще одне, на сесії прозвучало, що завдяки приватизації можна на сьогодні зберегти історичні пам’ятки, оскільки ні в держави, ні в органів місцевого самоврядування на це грошей не вистачає. Насправді це не зовсім так. Скажімо, збереження і нормальне утримання пам’ятки можна з успіхом вимагати і від її орендаря, як однієї з умов договірних зобов’язань. Зважаючи на розбіжність поглядів депутатів, голова ради Роман Василишин ще на початку сесії запропонував взагалі зняти спірне питання з розгляду. Але голосування все ж відбулося. Щоправда, лише 18 з 45 присутніх на сесії депутатів погодились віддати історичну пам’ятку на приватизацію. Це було єдине з 18 питань порядку денного сесії, яке залишилось невирішеним.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також