Тутешні мешканці вже давно називають це місце проклятим і купатися не ризикують через сильну течію річки. А в неділю там, біля села Нетреба у Володимирецькому районі, за лічені хвилини стрімка вода Горині забрала життя батька, матері й доньки. Єдиним безпорадним свідком цієї трагедії став шестирічний Олег, який водночас втратив всю свою родину.
Олег Герасимчук
…Олексій Герасимчук працював у Володимирецькій райлікарні, його дружина Віта — кухарем у дитячому садку. Виховували двох дітей — 7-річну Богдану та 6-річного Олега. Подружжя мешкало у «врем’янці», восени мали перейти жити в новий будинок, який добудовували. Олексій любив рибалити, до того ж знав на Горині місця, де можна було впіймати чималих щук та сомів.
Якраз вихідний був — День медичного працівника, отож Олексій з дітьми та дружиною вирішив провести свято біля річки. Взяли харчі, вудку. І хоча зазвичай вони їздили на Біле озеро, цього разу поїхали мотоциклом до села Нетреба, але там, де купаються мешканці села, родина не зупинилась — Олексій хотів порибалити, а на місцевому пляжі було багато людей. Проїхавши через ліс, облаштувались на пологому березі, де був дрібний білий пісок. Інший берег Горині — височезний і крутий. Чи знали Герасимчуки, що нетребівчани здавна називають це місце проклятим і купатися там не ризикують через сильну течію?
Поки батьки розкладали вогнище, Богданка несподівано зайшла в річку, схоже, щоб скупатись. Її раптом підхопила стрімка вода та понесла від берега. Дівчинка почала тонути, Олексій кинувся її рятувати — і сам потрапив у вир. Тоді дружина кинулась йому на допомогу і також зникла у водяній круговерті…
На березі залишився розгублений Олег. На щастя, шестирічний хлопчик за рідними у річку не поліз. Він побіг шукати дорослих на допомогу, а коли вийшов через хащі на поля, то тільки там зустрів чоловіка із сусідніх Цепцевичів.
— Де твої батьки? Чому сам тут блукаєш? — запитав у дитини.
— Вони у річці потопились, — відповів хлопчик.
Олег пізніше і показав дорослим місце, де це сталось. Там слідчо-оперативна група з райвідділу міліції знайшла мотоцикл та одяг Віти й Олексія. Родичі та друзі дві доби шукали в Горині тіла загиблих, а от допомоги від професіоналів-водолазів так і не дочекалися.
— Вони стояли на березі та чекали човна, — розповів однокласник загиблого Олексія Юрій Пецков. — Коли ми побачили труп, то гукнули, щоб подивилися, хто пливе. Жінка, яка йшла біля річки, глянула та й каже: »Ой Боже, тож дитина пливе!».
Це була перша страшна знахідка на Горині — тіло Богданки, яке випливло десь за триста метрів від того місця, де дівчинка зайшла у воду. Другою знайшли Віту — майже за два кілометри від останньої зупинки сім’ї.
— Ну, чого було сюди пертися?! В таке безлюдне місце! — розпачливо запитує Юрій без надії колись почути відповідь.
Тим часом у районному управлінні з питань надзвичайних ситуацій кажуть, що робота водолазів на тій ділянці річки була неможливою.
— Приїхали водолази, обстежили берег та сказали, що немає можливості спуститись, і човна необхідного для цього немає, а на дні річки — чимало дубів, — пояснює Михайло Хмарук, начальник управління з питань НС і ЦЗН Володимирецького району.
Взагалі-то, найближча рятувальна служба знаходиться за десятки кілометрів від села Нетреба — на Білому озері, своїх же рятувальників у підпорядкуванні району немає. Лише з початку цього купального сезону на водоймах Володимирецького району загинуло семеро людей, п’ятеро з них — діти.
— Кожна сільрада визначила місця, де можна купатися, проте люди, на жаль, не завжди купаються там. У нас на ставку чергують і медики, і міліціонери, проте рятувальника немає. А міліціонер лише забезпечує громадський порядок, він може хіба що заборонити п’яним йти у воду, — розповідає про особливості купального сезону пан Хмарук.
…Тіло Олексія односельчани знайшли ще через день, у вівторок. На березі річки родичі з плачем спорядили його в останню дорогу, там же поклали в труну. Хоронили всіх в один день. У Володимирці за загиблими ридали не лише їхні родичі, друзі та знайомі, а й саме небо, яке раптово затягнуло хмарами. Розпочався рясний дощ, тому й не видно було — де сльози, а де вода у шестирічного Олега, якого Горинь зробила сиротою. Йому потрібно жити. І родичі сподіваються, що хлопчик зможе отямитися після трагедії, свідком якої він став.
