Рівненський міський суд через газету викликав на своє засідання 60-річного Миколу Свінтозельського. Тобто попри те, що чоловік давно проживає в Рівному, а з 2006 року ще й очолює Рівненську районну раду, суд відніс його до категорії громадян, чиє місце перебування та роботи невідоме.
Ще однією особливістю справи, яка розглядалася минулого тижня, є те, що до участі в ній, окрім Миколи Свінтозельського, суд викликав за допомогою оголошення в газеті ще… 160 рівнян. — Усі вони залучені до справи як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спірного питання, але його вирішення судом може вплинути на їхні права чи обов’язки, — пояснив суддя Рівненського міського суду Ігор Ковальов. — Про саму ж справу можу лише коротко повідомити те, що це адміністративна справа за позовом кількох громадян до ЗАТ «Плодорозсадник» та Рівненської міської ради про визнання недійсними кількох рішень, які стосуються колишнього розподілу земель товариства і закріплення конкретних ділянок за певними особами. Тягнеться вона вже кілька років, побувала вже в кількох судах різних інстанцій, в 2009 році була вже навіть скасована, але згодом знову поновлена і тепер розглядається в нашому суді. Раніше на судові засідання приходило по кількадесят осіб від різних сторін, на сьогодні ж участь у розгляді справи беруть тільки представники юридичних осіб, зокрема, міської ради та ЗАТ «Плодорозсадник». — Спірні питання виникли ще в 2006 році, — доповнює колишній голова правління ЗАТ «Плодорозсадник», а нині голова Рівненської районної ради Микола Свінтозельський. - З одного боку, тому, що зі 175 осіб не отримали землю 23, бо не мали всіх належних документів. Це були не пайовики тодішнього ЗСАД «Плодорозсадник», а люди, які тільки заявляли про свої права на землю, яку, мовляв, успадкували чи отримали за дорученням, але довести це не могли. З іншого боку, не всі з пайовиків залишились задоволеними отриманими ділянками. Адже не становить таємниці, що кожен хотів отримати землю у найпривабливішому місці, поблизу вулиці Макарова та автотраси на Дубно, щоб згодом вигідно перепродати її під будівництво АЗС чи супермаркетів. Але як би там не було, у загальних зборах ЗАТ, на яких відбулося розпаювання, взяло участь понад 90% усіх акціонерів. При цьому на зборах були й представники від міської ради, яка згодом затвердила рішення про розподіл землі. Тепер про суди. Якщо хтось вважає, що його в чомусь обділили, то, звісно, вправі це доводити. Я ж, коли мене викликали на судові засідання, завжди приходив. Натомість минулого тижня суд відбувся без мене, бо я про нього, власне, й не знав, жодного виклику не отримував. А щодо оголошення? Вважаю, що все ж таки мали б прислати мені та й всім іншим учасникам процесу запрошення, бо ж є в матеріалах справи і адреси всіх, і місце роботи. А через газету? Тож не всі газети читають, а якщо й читають, то не всі газети, чи принаймні саме ту, в якій друкують виклики в суд. Як з’ясував кореспондент «РВ», не розуміє, для чого було викликати в суд через газету Миколу Свінтозельського та ще 160 осіб, й в. о. голови Рівненського міського суду Микола Герасимчук: — Я не готовий сказати, як так сталося, бо зазвичай суд друкує тільки текст оголошення, а за його розміщення в газеті платить зацікавлена сторона, в середньому від 60 гривень. Але знову ж таки, в цивільних та адміністративних справах в суд прийнято викликати тільки відповідачів, а не третіх осіб, і тільки тоді, коли немає точних відомостей про місце їхнього перебування та роботи, коли всі інші можливості виклику людини в суд вже вичерпані.
