Традиційно провальною у понеділок для представників обласної прокуратури виявилася спроба отримати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Рівенської обласної ради, одного депутата районної ради, трьох депутатів сільрад і одного сільського голову. Під час сесії депутати облради і не дали згоди «на притягнення», і водночас не підтримали рішення, щоб відхилити прокурорське подання.
У тому, що й володарі представницьких мандатів — звичайні люди, з властивими їм слабкостями — особливо сумніватися не доводилося і раніше, а представлений прокурорами «кримінальний» букет остаточно вразив різнобічністю обдарування депутатів, дорога до лави підсудних яких була припинена тільки в сесійній залі. І якщо липківський сільський голова Гощанського району Євген Михалюк, давши вказівку підприємцю зрізати двадцять дерев на кладовищі, заробив дві тисячі гривень для сільського бюджету і… кримінальну статтю (!), то гріхи інших фігурантів кримінальних справ були значно серйознішими. Наприклад, голова СВК із Володимирецького району примудрилася відшкодувати одному своєму товаришу придбання квартири в Рівному не за власний, звісно, кошт, а двоє депутатів сільради з того ж таки Володимирецького району завзято підробляли відкріпні посвідчення на минулих президентських виборах. Але чи то зорі так склалися, чи то настрій був постріздвяний — для прокуратури грішники залишилися недосяжними. Депутати обласної ради скористалися правом визначати замість суду винність чи невинність — такий собі суд присяжних з усієї Рівенщини. Зрозуміло, що при пануючому настрої свого колегу — депутата облради Ярослава Маслія — теж не здали. Правоохоронці вкотре хочуть дістати колишнього головного медика області за «справу 96 мільйонів» вкупі з «подвійною», на їхню думку, купівлею обладнання для онкодиспансеру. Спочатку депутат Михайло Кривко поцікавився, чи є висновки КРУ в «справі медобладнання», на що отримав відповідь представника прокуратури, що це «таємниця слідства». Мирослав Семанів, тепер вже теж колишній керівник обласної медицини, запитань задавати не став, вочевидь, своє розслідування власними силами вже провів, а тому присвятив свій полум’яний виступ викриттю тих негідників, які скоїли, на його думку, усі передбачені Кримінальним кодексом злочини. — Пане Мирославе, ви лікар від Бога, ви лікували членів моєї родини, я цього ніколи не забуду, але у фінансах ви не розбираєтеся, — не стерпів Роман Василишин. — І нічого добивати і калічити тут Маслія. Якщо у вексельній справі замішаний Торговий дім «Рівенщина», то до нього і спрямовуйте свої запитання. Напруження у залі досягло межі, у відповідь на закид про судовий позов за свої слова пан Семанів гордо заявив: — Суду я не боюся! Я вже свою честь у суді відстояв! Оскільки розмова була гострою, то пан Василишин навіть прохопився, що свого часу просив у Миколи Сороки за те, щоб не садили Семаніва. Що ж, перефразовуючи класика — «і скільки ще нам відкриттів чудових готує недоторканності дух?». Мабуть, за третім заходом прокуратури до обласної ради «за Маслієм» ми почуємо ще й не такі подробиці з життя лікарів і не тільки. До речі, обласна прокуратура ще не використала свій останній шанс «дістати» депутата-лікаря — після відповідного подання Генеральна прокуратура може звернутися до Верховної Ради з поданням на Ярослава Маслія. Якщо вже цього разу народні депутати відмовлять прокурорам, справу проти колишнього начальника рівенської медицини закриють.
