На хвилі зростання патріотичних настроїв у суспільстві зростає й попит на українське: у крамницях дедалі більше людей шукають товари українського виробника. А від російських багато хто відмовляється. Нещодавно “Рівне Вечірнє” провело опитування на сайті, задавши своїм читачам запитання: чи потрібно в магазинах спеціально маркувати російські товари, і 70,7% з тих, хто проголосував, підтримали таке рішення. Щоправда, й тут виникає проблема: якісні вітчизняні замінники деяких імпортних товарів знайти не так просто.
Імпорт — плюс, валюта — мінус Такий результат — цілком закономірний, вважають експерти. Адже власне виробництво в Україні планомірно вбивалося, і ця тенденція продовжується й за нинішньої влади. Головна проблема — поганий бізнес-клімат, за якого відкривати власне виробництво в Україні наважуються тільки відчайдухи: численні побори і перевірки, дорогі кредити, незрозумілі перспективі зі збутом продукції, несправедлива судова система зупиняють багатьох ініціативних підприємців. Великі світові виробники вважають за краще постачати свою продукцію в Україну, а заводи і фабрики розмістити в Китаї. Хоча за умови сприятливого бізнесового середовища могли б відкривати свої виробництва тут, у нас, даючи роботу нашим людям і сплачуючи податки у наш бюджет. Натомість маємо засилля імпортних товарів, ціни на які зараз, в умовах зростання курсу долара, кусаються ще більше, ніж раніше. Закупівля імпорту, своєю чергою, продовжує розхитувати курс, адже валюта виводиться з країни за кордон, а її дефіцит всередині країни збільшується. Так, за перші 7 місяців Україна імпортувала товарів на 32,5 млрд. доларів. На Рівненщині за цей час імпортовано товарів на 158,7 млн. дол. Найбільше наша область імпортує полімерних матеріалів і пластмас. Але у довгому переліку імпортних промислових товарів статистика наводить й інші приклади: меблі, іграшки, одяг. Завозять в область з інших країн різноманітні продукти тваринного та рослинного походження. Приміром, готових харчових продуктів за цей період імпортовано на 1950,8 тис. доларів, овочів — на 2376,0 тис. доларів. Серед імпорту є навіть м’ясо і яйця — продукти, які можна було би в достатній кількості виробляти і в нашій аграрній області. Якщо ж врахувати, що в найближчі місяці доведеться ще купувати газ, то загальний обсяг імпорту в країні за рік може сягнути 60 млрд. Найприкріше те, що поповнювати брак валюти в країні уряд продовжує за рахунок міжнародних кредитів. А їх уже й так взяли немало. Так, тільки з початку року обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс завдяки політиці уряду на 361 млрд. грн. У перерахунку на кожного жителя України з немовлятами включно державний борг становить понад 1,7 тис. доларів. Зупинити падіння Ми повинні поставити завдання: за п’ять років замістити половину імпорту товарами власного виробництва, вважають у “Сильній Україні” Сергія Тігіпка. Звісно, ми не зможемо швидко замінити надсучасну імпортну електроніку чи медичне устаткування вітчизняними аналогами, але це цілком можливо стосовно одягу, продуктів, побутової хімії. “Підтримка імпорту — це політика минулого. Багато з того, що закуповується Україною, ми можемо виробляти і зобов’язані це робити в Україні, — говорить С.Тігіпко. — Політика імпортозаміщення при нинішньому падінні ВВП, яке до кінця року може становити 10%, дуже важлива. Якщо ми замістимо 50% імпорту, то зможемо на 25% збільшити свій ВВП”. Нещодавно політик відвідав підприємство “Корпорація “Біосфера”” у Дніпропетровську, яке виготовляє побутову продукцію — від серветок і пакетів для сміття до одноразового посуду. Говорить — українська продукція може бути досить конкурентоспроможною. А якщо держава допоможе, то українське витіснить зарубіжні аналоги досить швидко. “Тут дуже важлива роль держави. Починати потрібно з того, щоб в рамках Світової організації торгівлі закрити максимально свій ринок для імпорту”, — вважає політик. Крім того, підтримка повинна полягати у державному замовленні, податкових пільгах та доступних кредитах для таких підприємств. Та головне — покупець має бути платоспроможним. Утім, уряд не поспішає закривати дорогу імпорту і давати зелене світло українському. Приміром, нещодавно було скасовано утилізаційний збір на імпорт авто, що полегшує їх ввезення в Україну, про комплексну програму імпортозаміщення не йдеться. А з покупцями обійшлися й геть цинічно — соціальні стандарти в Україні заморожено на рівні грудня минулого року. І ніхто не запитує в уряду, чому він лобіює товари іноземного виробника, чому йому байдуже до того, що громадяни скоро опиняться на межі голодної смерті. Зараз урядовці займаються виборами, їм не до порятунку економіки. Але така байдужість швидко може вдарити по самій владі. Зовсім скоро.
