Святий Миколай. Традиції святкування

Так, як пощастило святому Миколаєві, здається, не пощастило жодному іншому святому. День святого Миколая — перший у низці новорічних свят (6 або 19 грудня). Як же чекають його діти! Святий Миколай — символ доброго духу дбайливо спостерігає за дитиною протягом року. Є легенда, що якщо дитина робить добрі справи, слухається батьків та старших, — святий Миколай радіє, якщо навпаки — засмучується. І гарні вчинки, і погані він записує в спеціальну книгу.

І хоча кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками, — християни всього світу вшановують пам'ять покровителя дітей та мандрівників — Святого Миколая. Усі діти з великим нетерпінням чекають Миколая. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться, за його заступництвом, до Господа, просячи, передусім, здоров'я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні — прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися... Ці традиції існують вже багато років. У різних країнах існують свої особливості. Тому детальніше розглянемо традиції святкування Миколая в різних країнах. Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та полагоджені старі черевики, що ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняним дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих, хто гідний чи не гідний подарунка, записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Саме тому в очікуванні свята діти прагнуть бути слухняними, щоб Святий Миколай обов'язково приніс їм подарунок! Часто Святий Миколай приходить не сам. У деяких країнах Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Саме для цього віслюка діти залишають біля черевичків кілька морквин — адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Тобто вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні розп'яття. В деяких країнах Миколай має також інших супутників. У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки дітям, що вже наперед виставили начищене взуття за поріг. В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала "теплі країни". Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі "Чорних Пітів" — помічників-негренят, — у червоному облаченні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство. Подарунки тут дарують анонімно, причому кожен з них супроводжується віршами про адресата, нібито написаними самим святим Миколаєм. У Італії на острові Сардинія є невелике містечко Сассірі. Його покровителем вважається Микола Чудотворець, тому й головне свято міста припадає на 6 грудня. Вже багато років у Сассірі існує гарна традиція під назвою Rito delle nubili. Полягає вона в тому, що протягом усього дня у свято Святого Миколи молодим нареченим дарують подарунки. В Албанії день Святого Миколи більш відомий як свято Миколи Зимового. Починають його відзначати албанці увечері 5 грудня і святкують весь день 6 грудня. Напередодні свята люди в будинках запалюють свічки і дотримуються посту до півночі. А потім на стіл подається смажене ягня або свинина. Починається святкова трапеза, і люди говорять один одному такі слова: "Нехай Ніч Святого Миколая допоможе тобі!". У Франції Святий Миколай Чудотворець вважається покровителем Лотарингії, і саме в цій області день Святого Миколая святкують особливо активно. Більше того, це офіційне свято регіону. У маленькому містечку Сан-Ніколя-де-Пор день Святого Миколая святкується дуже незвично. Увечері з центру міста виходить святкова процесія і рухається по головних вулицях, супроводжувана фанфарами. На чолі процесії йде білобородий старець — Святий Миколай. А супроводжує його привид з різками в руках, щоб відшмагати неслухняних діточок. А після покарання пустунів привид забирає їх з собою в мішку. У Нідерландах дітям вручають подарунки напередодні дня Святого Миколая, 5 грудня. Але підготовка до свята починається задовго до цього. За кілька днів до 5 грудня Святий Миколай припливає до Нідерландів на пароплаві. У ці дні дітвора акуратно розставляє своє взуття в будинку перед димарем, каміном або, якщо цього немає, перед вхідними дверима. Цей процес обов'язково супроводжується співом спеціальних пісеньок для Святого Миколая.

Зазвичай у взуття кладуть морквину або трохи сіна для того, щоб погодувати коня Святого Миколи по імені Амеріго. А вранці наступного дня діти знаходять у своєму взутті різні подарунки: шоколадні монетки, мармелад, маленьку іграшку. Ось така подяка за те, що пригостили Амеріго. В Польщі напередодні ввечері вішають чисті білі панчохи (діти в деяких сім'ях викладають нещодавно начищені черевики), сподіваючись, що вони будуть наповнюватися горіхами і мандаринами, але не вугіллям... Тут Св. Миколай приходить як єпископ в яскравому одязі, несучи золотий посох, що нагадує гак пастуха. Спустившись з небес, помічник ангела, Святий Миколай мандрує пішки, верхи або в санях, запряжених білим конем. Святий Миколай приносить свої подарунки кожній дитині, яка добре поводилася в році, що минає. Але, як показує багаторічна традиція, святкування дня Святого Миколая в різних країнах, без подарунка не залишається жодна дитина! Зате виховні моменти дотримані.

А як святкують Миколая в Україні?

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес і до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить через двері, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують білокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що українські діти були нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на думці, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай все знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні одержать від Миколая золоту-срібну різочку та наказ виправитись до наступного року. У нашій країні це свято набуває все більшої популярності. Його чекають дорослі і діти. У цей день в різних містах проходять благодійні заходи та концерти, в дитячі будинки та лікарні приїжджають відомі люди і, звичайно ж, жодна дитина не залишається без подарунка. А в Карпатах, у Національному природному парку "Гуцульщина", навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію. В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом, а в багатьох містах і селах того дня припадало храмове свято. (Навіть нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая — і кожну супроводить давня легенда.) У різних місцях миколаївські гуляння мали різноманітні назви й особливості, обходження дворів, миколаївські колядки, миколаївські скрипники (змагання музик) тощо. За традицією, старші господарі села на свято збиралися, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди. На всій території України влаштовували заздравні обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива та різного виду меду. На Поділлі цього дня чекали "полазника" — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Але раніше через подвір'я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами: "Дай Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й з своєю жоною!". На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: "Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!". За народними віруваннями велике значення має "перший полазник". Першою до господи має ввійти людина добра, здорова, хазяйновита — це гарний знак для сім'ї. До "обов'язків" святого Миколая входить оберігати диких тварин, людей від стихійних лих, у першу чергу на воді. Саме тому святого Миколая дуже шанують рибалки, беруть із собою на промисел образ чудотворця. Ось такі різні і традиції і звичаї, пов'язані з святкуванням цього великого святого.