Приводом для цієї публікації став скандал із радіаційно забрудненим вантажем гуманітарної допомоги для нашої області, затриманим на кордоні. Але перш ніж повідомити подробиці, варто звернути увагу на саме явище так званої гуманітарної допомоги, вдало спотворене спритними ділками у своїх далеко не безкорисливих інтересах.
Справжня гуманітарна допомога передбачає надання допомоги людям, які потерпіли внаслідок війни чи стихійного лиха і тимчасово неспроможні самі себе нагодувати та вдягнути. Гуманітарні вантажі везуть у місця, де стався землетрус чи повінь, у країни, які спіткала посуха чи вороже бомбардування. У нас, здається, ні війни, ні землетрусів в останні роки не спостерігалося. Страшних посух чи повеней, які б знищили врожай чи поголів’я худоби, теж. Від чого ж постраждали ті люди, яким так необхідно привозити гуманітарну допомогу з-за кордону? Може, від влади, яка замість того, щоб створити умови для нормального життя людей, приймає делегації з «гуманітарною» ледь не на президентському рівні? Чи задумувались хоч раз керівники нашого міста, як вони виглядають в очах нормальних іноземців? Якщо наш народ такий голий та голодний, то чому влада така вгодована і багата? Не думають про це ані ті, кого ми обрали, ані ті, кого призначили до нас із столиці. Тому що гуманітарна допомога в нинішньому її вигляді — досить прибутковий бізнес. Історія скандалу з радіоактивними ковдрами ще раз це підтвердила. Гуманітарні вантажі, які щомісяця завозять на Рівенщину десятками, а коли й сотнями тонн, інколи слід сприймати не як допомогу, а як загрозу. Так, з початку року фахівці обласної санепідемстанції вже забракували 6,5 тонни дитячого харчування та 3,5 тонни інших продовольчих товарів з Німеччини, які не відповідали передбаченим санітарно-бактеріологічним показникам. 200 кг одноразових шприців з США і 171 кг перев’язочних матеріалів з Канади не потрапили у рівенські пологові будинки та інші медзаклади: вони не мали зазначеного терміну реалізації, а тому могли бути простроченими і непридатними. І ось новий сигнал. Всю Україну облетіла звістка, що на кордоні з Угорщиною, по дорозі з Австрії, затримано гуманітарну допомогу для Рівенської області з Австрії, оскільки її радіаційний фон у п’ять разів перевищував допустиму норму. Як повідомив начальник Держуправління екології та природних ресурсів у Закарпатській області Мирон Цюбик, при перевірці радіаційного фону вантажу, а це 16,8 тонни речей, що були у використанні, відправленого фірмою «Гумана» з Відня, дозиметри показали значне перевищення норми — 90-153 мкР/год на відстані 10 см від борта авто. Отож вантаж затримали і відправили назад в Австрію. Там ним зайнялися працівники Віденського інституту радіологічних досліджень. Вони з’ясували, що партія вантажу «зафонила» через декілька ковдр, забруднених торієм — радіоактивним металом, що використовується для виготовлення електроламп та для отримання ядерного палива і здатний викликати в людей тяжкі захворювання. Те, що лише завдяки мало не випадковій прискіпливості закарпатських екологів до рівнян не потрапили ковдри, рівенських чиновників не лякає. Вони стверджують, що вся «гуманітарна», яка надходить в область, зазнає і їхнього неусипного контролю. Олександр Комов, начальник відділу Державної санітарно-епідеміологічної експертизи обласної СЕС: — Щойно на Рівенщину почала надходити гуманітарна допомога, як СЕС почала її прискіпливо перевіряти. Дитяче харчування та інші продукти досліджуються на предмет радіології, солей тяжких металів, пестицидів, проводиться їх бактеріологічний аналіз. Якщо ж ввозиться вживаний одяг, взуття, інші речі — ми вимагаємо сертифікати про проведення їхньої дезінфекції, перевіряємо на відповідність токсикологічним і радіологічним нормам. Коли вантаж не відповідає передбаченим вимогам і нормам, ми зобов’язуємо того, хто його ввіз, повернути відправнику. Оскільки самим її утилізувати — шкодити довкіллю та й дорого. А ми й так багато тратимо на обстеження «гуманітарки». Реактиви дорогі, а вона безкоштовна, отож грошей з тих, хто її ввіз, не візьмеш. Кількість «гуманітарки» хоча й зменшується рік у рік, але ще залишається досить значною. З початку цього року більше двох десятків благодійних фондів і релігійних місій ввезли на територію Рівенщини понад 23 тонни дитячого харчування, близько 60 тонн інших харчів, близько 600 тонн вживаного одягу і взуття. Георгій Сладковський, начальник управління соціального захисту населення: — В області працює спеціальна комісія з питань прийому і розподілу гуманітарної допомоги. По якій би лінії вона не проходила, надходила адресно для бюджетних установ чи ж ввозилася релігійними організаціями і благодійними фондами, пакет документів на неї готуємо ми. І відправляємо документи спецкомісії при Кабміні, яка й приймає кінцеве рішення — чи визнати вантаж гуманітарним. Потреби ж області у «гуманітарці» хоча й постійно зменшуються, але повністю не зникли. В області налічується ще 32 організації, які отримують гуманітарні вантажі, лише харчів по 60-70 тонн на місяць. Редакції вдалося з’ясувати, що вантаж з Австрії мала отримати рівенська фірма, яка займається... торгівлею одягом та взуттям «секонд-хенд». — Вантаж з Відня насправді ніяка не гуманітарка, а «секонд», — запевняє директор фірми Юрій К. — Оскільки фірма «Гумана» збирає поношені речі австрійців, сортує їх, дезінфікує і не віддає задарма, а продає. Ми ж перепродуємо їх у себе, бізнес є бізнес. Щодо повернення вантажу, то «зафонила» лише одна махрова ковдра, і зараз австрійські спецслужби збилися з ніг, визначаючи, звідки вона потрапила до вантажу. Втім, можна було б всього цього галасу й уникнути — заплативши «кому треба» на кордоні. Проте я принципово не збираюся обдаровувати кого б там не було хабарами, а тим більше ввозити у Рівне щось радіаційно забруднене чи по-іншому небезпечне. Тут я живу, тут мої діти, тут мій бізнес і моя репутація. «Гуманітарний» бізнесмен скромно промовчав про те, що вантажі, які прибувають як гуманітарна допомога, розмитнюються на дуже вигідних умовах. І тільки митники знають, але ніколи не скажуть, скільки насправді привезено до нас всілякого товару під виглядом «гуманітарки». Який висновок? Здається, настав час змінити напрямок руху гуманітарних вантажів. Для початку відправити до тої ж Австрії як гуманітарну допомогу наших керівників, аби вони зробили цю країну достойною отримання старого одягу та прострочених харчів. Та навряд чи це вдасться. Через кордон наших керівників не пропустять. Як ті радіоактивні ковдри.
