Вже у цьому місяці Волинська гірничо-хімічна компанія планує розпочати розробку колишнього звалища відходів заводу тракторних агрегатів поблизу села Ставки Обарівської сільради. Підприємство зацікавили п’ять тисяч тонн металобрухту, похованих у звалищі під землею.
Хто, як не геологи, може розповісти вам про те, що гроші є, просто вони закопані в землю і їх не видно? Місце колишнього звалища відходів РЗТА під Обаровом видно неозброєним оком — земля на території двох гектарів просіла і продовжує вимиватися дощами. — Під час захоронення промислових відходів навалювали залізо будь-як, — розповідає заступник голови правління Волинської гірничо-хімічної компанії Петро Шевчук. — Так утворювалися пустоти, які пізніше заповнювалися водою. Оскільки дно звалища зробили з глини, то воді нікуди діватися, і тепер підтоплюються хати і погреби у селян. Але розказане паном Петром — лише дещиця від неприємностей, які може влаштувати звалище. Минулого року комісія з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівенського району прийняла рішення про негайну ліквідацію звалища — відходи, які з нього вимиваються водою, можуть становити небезпеку для довкілля та людей. Тому запропонований гірничим підприємством проект розробки і подальшої рекультивації звалища є актуальним. — Розробляти і рекультивувати звалище рано чи пізно доведеться, — переконаний Петро Шевчук. — От тільки з кожним роком кількість захороненого металу, який ще становить промисловий інтерес, зменшується, а екологічна небезпека зростає. Якщо тягнути час, то, врешті-решт, щось доведеться робити за державний кошт, тільки б не виникло надзвичайної ситуації. Поки що цю роботу можна виконати без залучення бюджетних коштів, силами нашої комерційної структури. У Волинській гірничо-хімічній компанії не приховують, що хочуть металобрухт «видобувати» не з благодійних, а з суто прагматичних мотивів. Очікують отримати прибуток, навіть попередньо витратившись. А щоб подолати нерозуміння чи настороженість до своїх планів, узгодили свої дії із сільською радою. Чи не вперше на Рівенщині між комерційною установою та сільрадою укладено, так би мовити, суспільний договір. Свої зобов’язання по договору (сільські дороги, освітлення вулиць, ремонт школи і водонапірної башти, капремонт церковного приміщення тощо) гірники оцінюють у півмільйона гривень. Натомість сільська влада дозволяє проводити роботи на території звалища. Крім того, створюється своєрідний страховий фонд у сумі, необхідній для приведення місця поховання металу до безпечного і нормального стану. Тобто незалежно від того, виконають свої зобов’язання гірники за відведені їм орендою три роки, чи ні, але звалище буде повернуто до екологічно прийнятного вигляду. Незабаром біля Ставок заревуть екскаватори, викопуючи колись непотрібні рештки розвинутого соціалізму. Сільська влада домоглася отримати від підприємців договір і сподівається, що, крім освітлених вулиць за рахунок викопних рештків, Ставки ще й отримають на місці небезпечного звалища зелений гай.
