Не кожен день вдається поспілкуватися із терористом. Причому з таким, який «наганяє жах» якщо не на всю Рівнераду, то принаймні на цілу депутатську комісію. Після розмови з ним нам здалося, що такими «терористами» невдовзі можуть стати багато рівнян, чиї питання місяцями не вирішуються з невідомих причин у міській раді.
Кажуть, що коли справа стосується землі, люди не особливо добирають засоби задля досягнення мети. Рівенські чиновники вже давно знайшли цілком законний метод наповнення бюджету — і почали продавати міську землю усім бажаючим підприємцям. Але ті, вочевидь, не досить довірливо поставилися до такої пропозиції, бо купувати землю, на якій розмістили свої підприємства, не поспішали. Зручніше було тим підприємцям платити оренду. Та все ж влада наполягала... — Ще у лютому минулого року запросили мене на засідання міськвиконкому, пізніше показали рішення міської ради про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, — розповідає підприємець Анатолій Алексеєнко, директор ТОВ «Турист-92».— Серед тих ділянок була і земля поблизу мого підприємства. Цю землю мені запропонували купити. Підприємців переконували, що пропозиція надзвичайно вигідна — слід заплатити по 20-40 гривень за квадратний метр і, як то кажуть, беріть і володійте. У піднесеному настрої Алексеєнко разом з іншими підприємцями взявся до оформлення документів. Суму, в яку обійшлося це «задоволення», Алексеєнко вирішив не розголошувати. Раніше «Турист-92» вже викупив частину землі, на якій працює. А тепер, після узгодження генплану міста, «безгоспним» виявився шматочок території «орієнтовною площею 147 метрів квадратних». На цей шматок і дооформив документи Алексеєнко, отримав усі необхідні дозволи і погодження і став чекати — він сподівався, що робить хорошу справу, необхідну для міста. Принаймні у цьому його переконували на міськвиконкомі. Аж ось йому повідомили, що на сесії Рівнеради розглядатиметься його питання. — Я отримав запрошення на сесію і вперше був присутнім на засіданні депутатів, — говорить пан Анатолій. — Хотілося побачити, як нарешті вирішиться моє питання, бо протягом року воно чомусь затягувалось. Здивуванню підприємця не було меж, коли виявилося, що питання про приватизацію його та ще шести земельних ділянок у день сесії знято, натомість комісія з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування «з метою додаткового вивчення» рекомендувала відкласти вирішення питань про погодження місця розташування об’єктів. Тоді Алексеєнко і став «терористом»№1 Рівнеради — він підсів на приставний стілець до голови земельної комісії Олексія Хмилецького і запитав у нього, а чому ж не розглядається його питання, рішення якого він так терпляче чекав. Реакція роздратованого пана Олексія була миттєвою і він заявив, що йому погрожують. Міський голова Віктор Чайка, стоячи на захисті депутатів, показав «терористу» на двері. Охорона сесійного залу пережила не найприємніші моменти у своєму житті. Так для Алексеєнка завершився перший візит до міського самоврядування, але він і досі не може зрозуміти, потрібні місту його гроші чи ні. Якщо потрібні, то чому зволікають із вирішенням питання, яке з вересня минулого року повністю оформлене? Ось так з «туриста» підприємець перетворився в «терориста». Але куди він подінеться? Житиме і працюватиме Алексеєнко й надалі в Рівному, хоча, напевне, на сесію його більше не запросять. А комісія тим часом вивчатиме питання. Дивись, за рік-другий і вирішиться щось. Гроші все одно надійдуть у бюджет, якщо, звісно, після такої тяганини в когось із підприємців ще залишиться бажання мати справу з міськрадою. І залишиться територія «орієнтовною площею 147 метрів квадратних» вічно порослим бур’яном пам’ятником депутатської діяльності народних обранців, їх розторопності та діловитості.
