Пастор британської церкви Род Льюїс зі своїм помічником Ендрю побував у Рівенському будинку дитини. Він привіз вихованцям закладу памперси, розвиваючі іграшки, молочні суміші.
Співпраця найбільшої церкви Об’єднаного Королівства Великобританції та Північної Ірландії «Еммануїл» з Рівенщиною триває з 1996 року. Тоді Род Льюїс вперше приїхав не лише як керівник релігійної організації, а й як представник англійського фонду «Діти Чорнобиля». Познайомившись і подружившись з тодішнім керівником будинку дитини, а нині начмедом Вірою Кобилянською, пастор регулярно приїздить в нашу область з гуманітарною допомогою і не тільки. Віра Кобилянська познайомила Рода Льюїса зі своїм однопартійцем міським головою Сарн Леонтієм Ніколайчуком. Тож пастор тепер возить під час літніх канікул сарненських дітей з інтернатів, малозабезпечених сімей на оздоровлення до Британії. Діти-«чорнобильці» проводять літо у родинах прихожан церкви «Еммануїл». Ця церковна громада нещодавно зібрала 7 тисяч доларів на придбання кювезу для Сарненської райлікарні. Це обладнання, привезене до Сарн у березні, дозволяє виходжувати недоношених немовлят. Завдяки коштам британських прихожан у Сарнах також змогли заснувати центр для реабілітації алкоголіків та наркоманів. Щороку Род Льюїс привозить на 2-3 тисячі доларів гуманітарної допомоги для вихованців рівенських дитбудинків та інтернатів. — Вони привозять одяг, взуття, візки, іграшки для дітей, — говорить п. Кобилянська. — У нашому закладі, мабуть, немає жодної вітчизняної іграшки. Усі привезені спонсорами. Адже на утримання сиротинців держава дає кошти, яких вистачає здебільшого лише на виплату зарплатні працівникам та оплату комунальних послуг. Решту — повзунки, пелюшки, памперси, іграшки — доводиться очікувати від благодійників. До речі, у Британії, як розповів п. Льюїс, немає проблеми сирітства. Усі діти, які залишилися без батьківської опіки, там виховуються у прийомних сім’ях, яким держава надає суттєву матеріальну підтримку. — Якби кожна церква, як і ми, допомагала сиротам, думаю, вони жили б значно краще, — говорить п. Льюїс. — Добре було, якби до благодійності на користь діток, позбавлених батьківської опіки, долучилися і бізнесмени.
