НАБУ у вівторок заявило, що «викрило пособників бурштинової мафії». Ними виявилися охоронці та помічники двох нардепів — житомирського Борислава Розенблата і черкаського Максима Полякова, а також об'єднання «Депутатський контроль». Нардепи, за версією НАБУ та САП, отримали через своїх людей 300 тисяч доларів від арабської компанії, яка нібито хотіла видобувати бурштин в Україні.
Прокурори САП підготували подання до Верховної Ради, аби з Розенблата та Полякова зняли недоторканність і надали згоду на притягнення їх до кримінальної відповідальності.
НАБУ заявляє, що встановлює й інших причетних до справи. Поки невідомо, чи з'являться у ній прізвища рівненських нардепів, які теж активно працювали над законопроектами щодо видобутку бурштину і яких у ЗМІ час від часу пов'язували все із тією ж «бурштиновою мафією».
А поки триває слідство, звинувачення правоохоронців у парламенті викликає дисонанс. У схему, описану НАБУ, погано лягає інформація про хабар від іноземної компанії. Бо Борислав Розенблат — доларовий мільйонер, який, за чутками, має власні бурштинові інтереси на Житомирщині й чужа іноземна компанія у них не ввійшла б.
За версією ж НАБУ, гроші нардепам платила компанія з Об'єднаних Арабських Еміратів «Фуджейра». Найбільше отримав, заявили детективи, Борис Розенблат — 292 тис. доларів, які йому начебто передавали його охоронці. Гроші він нібито використав «для підготовки законопроектів, незаконного впливу на посадових осіб Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України, органів місцевого самоврядування, суду та прокуратури з метою безперешкодного ухвалення рішень на користь зазначеної іноземної компанії».
За версією слідства, нардепи вносили до Верховної Ради проекти змін до Податкового та Митного кодексів щодо запровадження пільгових умов оподаткування для компаній, які видобуватимуть бурштин, та щодо звільнення від оподаткування при ввезенні на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину.
Також народні депутати, кажуть у НАБУ, впливали на Держлісагентство щодо затвердження переліку земель, порушених незаконним видобутком. А нагадаємо, відповідно до постанови Кабміну, такі землі підлягають рекультивації, але перед цим державні підприємства мають довидобувати на них бурштин.
Окрім того, обранці начебто тиснули і на правоохоронців, і на Держгеонадра щодо видачі та скасування ліцензій, які отримали приватні фірми на видобуток бурштину. Зокрема, за останні півроку такі ліцензії одержали і дві фірми, що працюють на Рівненщині.
Сергій Євтушок, народний депутат від «Батьківщини»:
— У 2015 році у Рівненській обласній раді була зустріч, на якій були народні депутати Волині, Рівненщини та Житомирщини, зокрема, і Розенблат. На той час у всіх були свої варіанти законопроектів. Вирішили сконцентрувати увагу на одному — так стали співавторами проекту, який початково готував Розенблат. Але цей законопроект був успішно провалений. Можливо, він був недосконалий, але будь-який закон у нинішній ситуації кращий за те, що відбувається. Стало зрозуміло, що парламент неспроможний законодавчо врегулювати цю проблему. Тоді посипалися якісь постанови про рекультивацію (а насправді про видобуток) порушених земель, рішення обласних рад, зокрема і рівненської, про погодження приватним фірмам на видобуток бурштину. Так само з'явилися спроби внести зміни у земельне законодавство, щоб зменшити відсоткову ставку ренти, як заявив керівник САП Холодницький.
Розенблат, між іншим, звинуватив свою фракцію БПП у державній зраді, коли вона недодала голосів під час голосування за законопроект про бурштинодобування. Але що там з офшорними фірмами, потрібно вивчати. Будемо чекати подання правоохоронців у Верховну Раду. Але процес, думаю, швидким не буде. За три тижні парламент піде на канікули до вересня, навряд чи за цей час подання про зняття недоторканності буде розглянуто.
А до Держгеонадр у мене теж багато питань, як і до рішень Рівненської обласної ради. Як на мене, ми повинні законодавчо йти до вирішення проблеми. Документи фірмам, що отримали дозвіл на видобуток бурштину на Рівненщині, готували так швидко, що я ще такого не бачив. Центральні органи влади погодження за добу давали. Тож варто розуміти, що хтось дуже сильно зацікавлений у цьому.
Вадим Сидорчук, нардеп від «Народного фронту»:
— Нехай НАБУ надає докази і подає на судовий розгляд. На жаль, наразі не маю інформації, щоб говорити, чи звинувачення справді ґрунтовні, а чи це, можливо, політичний тиск. Щодо бурштину, то вважаю, що на його видобуток має бути монополія держави, але не у такий спосіб, як нині відбувається. За законопроект Розенблата я голосував, хоча вважав, що він на той час, після півторарічного розгляду, вже був неактуальним.
Олександр Дехтярчук, нардеп від БПП:
— Чекаю, коли САП надішле документи до парламенту, бо зараз не можу зрозуміти, що це все означає. Артем Ситник, керівник НАБУ, заявив (процитую дослівно), що «депутати надавали дозволи щодо реалізації схеми незаконного видобутку бурштину шляхом внесення законопроектів». Я не розумію, як внісши законопроект, можна побудувати схему незаконного видобутку бурштину. Як на мене, з формулюванням НАБУ щось негаразд. Не знаю, як вони потім це у судах відстоюватимуть. Якщо йдеться про законопроект щодо легалізації старательської діяльності, то він мав впорядкувати все, він не міг бути на користь незаконного видобутку. Хіба про якийсь інший новий законопроект йдеться, про який я не знаю. Якщо НАБУ аргументує все, голосуватиму за зняття недоторканності.
Василь Яніцький, нардеп від БПП:
— Не знаю, чи хтось Бориславу Розенблату платив за його безпосередню роботу — подачу та реєстрацію законопроектів. Прокурори повинні направити у Верховну Раду документи, тоді будемо дивитися, які є докази участі Розенблата у якихось схемах. Але знаючи його, я не впевнений, що він міг «заробити» на реєстрації законопроекту, тим більше, якщо йдеться про компанію іноземного походження. Інша справа, якщо це була компанія, де начебто його родичка є у засновниках, як теж говорили, тоді могла бути якась участь або спроби допомогти в отриманні ліцензії. Але поки що це питання для мене незрозуміле. Наприклад, ніколи взагалі не було інформації, що Поляков про бурштин якісь думки має. Можливо, йдеться про якийсь перерозподіл впливу, але по Верховній Раді я цього поки не бачу. Я далекий від усіх цих процесів.
Я був співавтором з Розенблатом законопроекту про видобуток бурштину, але коли парламент його провалив, Борислав зареєстрував інший проект. Він мало відрізнявся від першого, але я його вже не підписував як співавтор, у мене з'являється трохи інше бачення, як вийти з цієї ситуації. Наприклад, я не є і ніколи не буду прихильником рішень, які ухвалювали обласні ради, надаючи погодження на геологічне вивчення родовищ та видобуток бурштину приватним фірмам, що зареєстровані на людей, яких на місцях ніхто в очі не бачив, а то й на іноземців, зі статутним капіталом у 1000 гривень. Навіть якщо такі фірми домовилися з місцевими радами, це не привід для обласної ради надавати вибіркові погодження.
