20 тисяч гривень просить стягнути з пологового будинку №1 за завдану моральну шкоду рівнянка Олеся Місіюк. Жінка стверджує, що внаслідок надання некваліфікованої допомоги під час пологів та після них її новонароджена дитина отримала каліцтво. Тож відповідний судовий позов вона направила до міського суду Рівного.
У віці двох років донька п.Місіюк не ходить, не сидить, не тримає голівку, не говорить, не реагує на навколишнє середовище, не тримає в руках іграшку. А у квітні 2004 року дівчинку визнано інвалідом дитинства. Жінка з донькою побувала на консультаціях у понад 50 спеціалістів у галузі охорони здоров’я не лише в Рівному чи інших містах України, а й навіть за кордоном — у Німеччині та Польщі. Усі вони стверджували, що існуючі проблеми в дитини не вроджені, а були набуті під час пологів, через що майже не піддаються лікуванню. Згорьована мама вирішила, що лікарі повинні відповісти за скалічене здоров’я дитини, а також за ненадання вчасно інформації про стан її здоров’я. Адже ще після народження, стверджує вона, було помітно, що з дівчинкою щось не те: вона спазматично закидала голівку назад, вигинала дугою тіло і заходилася жахливим плачем. Втім, медики, за словами жінки, просто ігнорували запитання щодо стану здоров’я новонародженої, а педіатр лише раз за ввесь час перебування в пологовому будинку її оглянула. Дівчинці також було проведено щеплення протитуберкульозною вакциною, причому, за словами мами, з порушенням усіх норм: її не оглянув перед цим педіатр, не вимірювалася температура тіла, окрім цього, вакцина БЦЖ протипоказана дітям у випадку тяжкої пологової травми. Жінка також звинувачує медиків у приховуванні достовірної інформації про стан здоров’я дитини та фальсифікації документів, адже коли вона звернулася у пологовий будинок за історією пологів та історією розвитку новонародженого, їй відмовили у наданні цих документів, видавши натомість виписку з них. Щоб добитися рішення суду на свою користь, п. Місіюк просить призначити своїй доньці незалежну судово-медичну експертизу в Українській дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві і, сподівається, що медики все-таки змушені будуть відповісти за непрофесійне виконання своїх обов’язків. Коментар заступника головного лікаря пологового будинку №1 Ніни Гуценко: — Говорити щось про події трирічної давності тяжко. Тим паче, що лікар, який приймав пологи у п. Місіюк, уже більше року в нас не працює. Тож я можу робити якісь висновки про те, чи правильно була надана допомога при пологах і після них, лише на підставі первинної документації, а вона у цілковитому порядку. Також я довіряю своїм лікарям, не можу не вірити їхнім словам про те, що вони робили все, що в їхніх силах і що пологової травми після народження дитини не було помітно (за новонародженою велося щоденне спостереження). Щодо начебто приховування інформації про стан здоров’я дівчинки, то який сенс нам це робити? Адже ми працюємо на своє добре ім’я і зацікавлені в тому, щоб ця чи інша жінка знову прийшла до нас народжувати. Якщо ж ми щось приховуватимемо, то хіба вона до нас прийде? На прохання видати документи жінці дійсно було відмовлено, адже ми можемо дати з них лише ксерокопії, а оригінали маємо право пред’являти лише на вимогу суду чи правоохоронних органів. Я цілком розумію маму, адже це трагедія — хвора дитина і ні в чому її не звинувачую. Втім, не вважаю справедливим вимагати стягнути з закладу при нинішньому мізерному фінансуванні 20 тисяч гривень. Адже в цьому випадку будуть обділені інші мами з дітьми.
