«Готуйся, у тебе тепер почнуться справжні проблеми» — sms такого змісту прийшло на мобільний телефон киянки Тетяни. Дівчина спочатку подумала, що це чийсь безглуздий жарт або ж просто помилилися номером. До того ж, замість імені і номера телефону відправника стояв набір цифр, який ні про що не говорив. Таня швидко забула про неприємне повідомлення. Але через тиждень її просто завалили sms-ками із ще грізнішим змістом: «Ти вже зібрала грошей на лікування по інвалідності?», «Попрощайся, поки не пізно, із рідними», «Бережи своє здоров’я, Танюшо!» і всі в такому ж дусі. Стало зрозуміло одне — всі sms-ки адресовано їй.
Залицяльник кликав її на цвинтар Погрози сипалися одна за іншою, а дівчина не могла зрозуміти, хто і за які гріхи слав їй всі ці повідомлення. Таня не знаходила собі місця. У голову лізли найстрашніші думки. Уява мимоволі малювала маніяків-вбивць, які підстерігають її за порогом дому. Тетяна боялася вийти навіть у магазин за хлібом, на роботі довелося взяти відгули. Після кількох днів, проведених у чотирьох стінах, стало ще гірше. Протягом доби дівчина прислухалася до кроків у коридорі, на ніч підпирала вхідні двері тумбочкою і випила всю валер’янку, що була вдома. Зі списком можливих авторів погроз якось не клеїлося. У борг вона ні в кого грошей не брала і нікому не позичала. Колеги з роботи виключалися: з ними в Тані були нормальні, рівні стосунки. Припустити, що хтось захотів зайняти її робоче місце, вибивши з колії, було складно. Ніякої конкурентної боротьби, ніякої напруженої обстановки на роботі не спостерігалося. А друзі не пішли б на подібний розіграш. Залишався ще «лямурний» варіант, і тому на першому місці «чорного списку», складеного Тетяною, опинився її залицяльник. Із Сергієм дівчина познайомилася півроку тому, їй цей хлопець видався цікавим і навіть загадковим. Але незабаром дівчина почала помічати за ним щось дивне. Він багато говорив про смерть, про потойбічний світ, запрошував її на прогулянки цвинтарем. Таня поспішила його відшити. Але Сергій закидав її листами електронною поштою і sms-повідомленнями. Присвячував їй вірші все на ту ж потойбічну тему... Одне слово, було над чим серйозно задуматися. До того ж, як з’ясувалося, все це відсилалося з інтернет-сайту її мобільного оператора. — Жити в постійному страху стало просто нестерпно, — згадує Тетяна. — Доводилося просити друзів і знайомих купити і привезти продуктів, проводити на роботу. Я боялася, що на мене можуть напасти де завгодно. А коли я в газеті прочитала історію про те, як відкинутий хлопець намагався повернути дівчину погрозами розправи над її сім’єю, а потім виконав їх, і зовсім перехотілося виходити з дому... Була надія, що Тетяні допоможуть у компанії її мобільного оператора, адже повинні ж там якось убезпечити своїх клієнтів. Але в довідковій службі їй сказали, що не мають права розкривати конфіденційну інформацію про користувачів. Порадили звернутися в правоохоронні органи, що Таня і зробила. — Я вирішила дізнатися, зможуть мені допомогти в міліції чи ні, — розповідає дівчина. — Поговорила з якимось стомленим оперативником, який слухав мене впівуха, думаючи, як би мене скоріше позбутися. Опер визнав, що справа незвичайна і з’ясовування всіх обставин займе чимало часу. Почувши це, і ще рекомендацію змінити номер телефону, я зрозуміла, що потрібно «йти іншим шляхом». Знайомі порадили найняти приватного детектива, який вже надавав їм деякі послуги. Сищик розповів, що недавно до нього звертався з таким же проханням столичний бізнесмен: йому по мобільному телефону погрожували розправою над ним і його сім’єю. Бідоласі довелося терміново відправляти рідних за кордон, а самому ходити з охороною. Як з’ясувалося, погрожував босу один із звільнених ним працівників — мстився колишньому шефу. І у випадку з Тетяною детективу вдалося простежити, звідки посилалися sms-повідомлення. Допомогли встановити провайдера інтернет-послуг і точну адресу «письменника» оператори мобільного зв’язку. На превеликий подив дівчини, їй погрожував рідний дядько. Він вважав, що після продажу рідного дому в селі він недоодержав від родички $1 тис. От він і вирішив оголосити їй війну, а метод дій йому підказав популярний телесеріал «Сестри по крові». — Я вирішила не порушувати кримінальну справу, мені було достатньо вибачень і обіцянки, що мою сім’ю залишать у спокої, — пояснює Тетяна. — Хоча спочатку я збиралася вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Тепер я рада, що цей кошмар закінчився.
Нова заразна хвороба Розсилання sms-повідомлень з погрозами одержує масштаб епідемії. Спочатку «заразилася» молодь від 13 до 19 років. З огляду на те, що в кожного другого підлітка є мобільний телефон, та й із комп’ютером вони на «ти», sms-ки з погрозами розсилали дітки і заради сміху, і у разі «смертельних образ». Незабаром забавами молодого покоління захопилося і старше. Нині в Україні від sms-погроз страждають бізнесмени, політики і депутати — коли приймають непопулярні рішення або закони. Але в правоохоронні органи, як розповіли в столичному міліцейському главку, звертаються далеко не всі постраждалі. Хоча останнім часом кількість заявників збільшилася. — Одного хулігана, який відправляв повідомлення з погрозами, вдалося затримати, — розповідає начальник ЦОС ГУ МВС України в м. Києві Володимир Поліщук. — Виявилося, молодий чоловік вживав наркотики і, як тільки приймав чергову дозу, починав посилати погрози всім знайомим і родичам. Мовляв, «я вам усім помщуся!». Оскільки він особливо не мудрував і повідомлення посилав зі свого мобільного телефону, його швидко затримали. За словами Володимира Поліщука, за подібні дії можна порушити кримінальну справу за кількома статтями Кримінального кодексу. Насамперед за ст. 129 КК «Погроза вбивством», ст.195 «Погроза знищення майна», ст.296 «Хуліганство» (залежно від намірів автора). А нещодавно в правоохоронні органи були змушені звернутися журналісти телевізійної передачі «Відкрита зона». Після виходу в ефір фільму про сімейних тиранів обурений герой однієї з історій став дошкуляти знімальній групі дзвінками з погрозами. — З 6 березня я і мої колеги щодня одержували по 70 дзвінків і декілька десятків повідомлень з погрозами різного змісту, — розповідає автор фільму Наталка Фіцич. — Автор не приховував свого імені, діяв відкрито. За фактом його погроз порушено кримінальну справу, але самого «письменника» міліція ще не затримала — він переховується.
Оператор ні за що не відповідає Нині в Україні не існує ніякого законодавства щодо електронних розсилок. Тобто оператор мобільного зв’язку не зобов’язаний на вашу вимогу відстежувати інформацію, яка надходить до вас на телефон. Як і проводити розслідування і надавати дані абонента, який вам її відсилає. — За півтора року я чув тільки про одне звернення в компанію від громадянина, який вирішив з’ясувати, хто йому відправляв sms із погрозами, — розповідає працівник прес-служби UMC Віталій Мухін. — Теоретично можна простежити шлях проходження sms-повідомлення, але практично ми не можемо це зробити за заявою користувача: інформація наших абонентів конфіденційна, і розкрити її можна тільки на запит правоохоронних органів. А саме — відстежити адресу, з якої вона відправлялася. Сама компанія не має права читати sms-ки і проводити відбір. Тобто в нас немає можливості блокувати передачу повідомлень на визначений номер. У нашу компетенцію не входить і пошук «письменника». До речі, і правоохоронці не часто звертаються до нас за такою допомогою. Значить, як завжди в нашій країні, «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих»?
