Про наших «заробітчан» говорить практично вся Європа. Низькі зарплатні й неможливість реалізувати себе в рідній країні змушують сотні тисяч українців їхати за кордон. Ось і в нашу юрконсультацію звернувся читач, який збирається в одну з європейських країн, проте фірма-посередник викликає невиразні підозри. Та й взагалі людина мало знає про те, які документи повинна мати фірма, яка влаштовує українців на роботу в іншій країні, що саме він повинен знати сам і що робити, якщо виникнуть проблеми. Спробуємо в цьому розібратися. Почати потрібно з найпростішого. Практично всі трудові мігранти одержують контракти на роботу за кордоном, користуючись послугами посередницьких контор. Їх насамперед приваблюють розрекламовані блага, високий прибуток і швидкість оформлення дозвільних документів. Плюс сам потенційний працівник бере мінімум участі в довгому бюрократичному процесі. Все, що від нього вимагають, — це гроші. Але пам’ятайте: серйозні справи рідко робляться поспіхом. А за оперативністю часто криються банальна халтура і бажання посередника заробити на вас. Тому перше, що повинні зробити, — це зібрати максимум інформації про фірму-посередника.
Про наших «заробітчан» говорить практично вся Європа. Низькі зарплатні й неможливість реалізувати себе в рідній країні змушують сотні тисяч українців їхати за кордон. Ось і в нашу юрконсультацію звернувся читач, який збирається в одну з європейських країн, проте фірма-посередник викликає невиразні підозри. Та й взагалі людина мало знає про те, які документи повинна мати фірма, яка влаштовує українців на роботу в іншій країні, що саме він повинен знати сам і що робити, якщо виникнуть проблеми. Спробуємо в цьому розібратися. Почати потрібно з найпростішого. Практично всі трудові мігранти одержують контракти на роботу за кордоном, користуючись послугами посередницьких контор. Їх насамперед приваблюють розрекламовані блага, високий прибуток і швидкість оформлення дозвільних документів. Плюс сам потенційний працівник бере мінімум участі в довгому бюрократичному процесі. Все, що від нього вимагають, — це гроші. Але пам’ятайте: серйозні справи рідко робляться поспіхом. А за оперативністю часто криються банальна халтура і бажання посередника заробити на вас. Тому перше, що повинні зробити, — це зібрати максимум інформації про фірму-посередника. Поцікавтеся пакетом дозвільних документів на право заняття посередницькою діяльністю при працевлаштуванні за кордоном. У фірми повинна бути відповідна ліцензія від Міністерства праці. Крім того, дізнайтеся, чи є в неї дозвіл Державного центру зайнятості на посередництво в працевлаштуванні в тій країні, куди ви збираєтеся на роботу. Припустимо, з дозволами все в порядку. Фірма працює легально, у рамках законодавства. Наступний немаловажний нюанс — історія фірми-посередника. Іншими словами, як давно вона на ринку, скільки людей працевлаштувалися з її допомогою. Дізнайтеся, яка головна спеціалізація вашого посередника — тобто яких спеціалістів вона шукає. Якщо вас запевняють, що фірма працевлаштовує і різноробочих, і няньок, набирає вчених для роботи в транснаціональних корпораціях, з руками відриває кваліфікованих інженерів і не проти завербувати міцних хлопців у якийсь легіон, насторожтеся. Не може одна компанія працювати в такому величезному спектрі вакансій. Занадто багато дозволів їй доведеться мати від різних інстанцій і в різних країнах. Світова конкуренція це практично виключає. До того ж, транснаціональні компанії, скоріше за все, мають свої представництва в Україні і, відповідно, користуються власними силами в доборі кадрів. А приваблива пропозиція про працевлаштування офіціанток із щомісячним прибутком декілька тисяч може в результаті привести в сексуальне рабство. Словом, ви звузили коло потенційних посередників. Дізналися, що фірма «А» працює по сільгоспперсоналу і тільки в Британії, а от фірма «У» працевлаштовує нянь і офіціанток в Італії. Йдіть далі. Деталізувайте ваші бесіди з посередником. Важливо запитати, чи є у фірми власні представництва в тій країні, куди ви збираєтеся на заробітки. Як вони відслідковують долю клієнта, чи надають якусь іншу допомогу. Іншими словами, якщо ви потрапите в біду (роботодавець відмовиться сплачувати або буде сплачувати менше, ніж обумовлювалося раніше, виникнуть проблеми з правоохоронними органами і т.д.), чи буде рекрутингове агентство консультувати вас, чи надасть свого юриста. Також дізнайтеся, якими документами буде оформлена ваша робота в іншій країні. Якщо це контракт, вимагайте ознайомлення з ним ще до поїздки. Візьміть контракт із собою і проконсультуйтеся у компетентного юриста. Тільки після того, як все уважно вивчите, можна спокійно підписувати документ. Немаловажно уточнити і деякі соціальні моменти. Кожна країна має свої національні особливості трудового законодавства, при цьому високі соціальні гарантії для робітника (нехай навіть і іноземця) властиві більшості розвинутим державам. З’ясуйте у свого посередника, на які з них можете розраховувати. Якщо представник фірми почне «пудрити мізки» про те, що ви, мовляв, і так їдете в Європу, однією зарплатнею повинні бути задоволені, переривайте співпрацю негайно. Це говорить лише про те, що посередник некомпетентний у законодавстві тієї країни, яку ви вибрали. Пам’ятайте, що солідна фірма бере на себе ще багато додаткових зобов’язань перед клієнтом. Крім юридичної консультації, вона повинна надати вам широкий вибір страховок. Всі ж ми, що в Європі, що в Україні, під одним небом ходимо і можемо одержати (тьху-тьху-тьху) виробничу травму. І якщо це трапиться, чи не викине вас закордонний роботодавець на вулицю без розрахунку і компенсації? У випадку, коли вас годують «завтраками», говорять, що все на місці вирішиться, можливість того, що ви опинитеся поза законом у чужій країні, дуже висока. Пам’ятайте, що нелегальна робота — правопорушення, яке у деяких країнах тягне за собою карне переслідування. Туристична віза не дає права на працевлаштування, а ваше перебування в іншій країні суворо обмежене в часі. І, нарешті, останній крок, який ви повинні зробити перед виїздом, — зателефонувати в консульство України в тій країні, куди збираєтеся. Крім того, що там зможете підтвердити (або спростувати) репутацію фірми-посередника, дізнатися історію її діяльності й з’ясувати інші подробиці, на ввесь період роботи в чужій країні консульство стане для вас частиною батьківщини. Зійшовши з трапа літака, обов’язково станьте на консульський облік. Дипломати зобов’язані розповісти максимум про країну, в якій працюють і де ви теж маєте намір заробляти гроші. Інша держава — інші звичаї. Їх потрібно не тільки знати, але й дотримуватися. У нас, приміром, можна пити пиво, де вам захочеться, а в деяких європейських країнах це призведе до значного штрафу. Або, припустимо, за куріння на автобусній зупинці українська бабуся на вас подивиться з докорою, а європейський поліцейський складе протокол. Всі ці нюанси ви дізнаєтеся в консульстві. Крім того, у разі будь-яких неприємностей саме консульська служба повинна знати про них першою і максимально сприяти вирішенню конфлікту. Словом, європейські зарплатні можна заробляти тільки європейськими методами — офіційно, легально, з повним соцпакетом і папкою гарантій на випадок форс-мажору.
