У Рівному 24 грудня "народився" тролейбус замість трамвая

Двічі влада Рівного з різницею у майже 50 років намагалася запустити у місті... трамваї. Однак проекти так і залишалися на папері. Натомість 40 років тому, "під ялинку" рівнянам — від брежнєвської епохи "застою", у Рівному з'явилися й досі продовжують трудитися на ниві пасажирських перевезень тролейбуси.

Перший тролейбус було створено у Німеччині в 1882 році. У Росії тролейбуси з'явилися лише у 1933-му. А от Рівне, перш ніж дочекалося свого першого тролейбуса, мало усі шанси стати містом з трамвайним пасажирським рухом. Принаймні про це цілком серйозно заявляли у різні часи представники різних влад. За часів Польщі магістрат (тодішній самоврядний орган Рівного. — Авт.) вважав ідею запуску міського трамвая цілком слушною і можливою. Було навіть розроблено відповідну програму, якою передбачалося створити акціонерне товариство "Рівненський трамвай". Інвестором, висловлюючись сучасною мовою, мав стати англійський банк, з яким було попередньо домовлено про співпрацю. Трамвайний рух мали організувати на засадах концесії (тобто договору, за яким підприємство, що належить місцевому органу влади, передається у тимчасову експлуатацію іншій державі, іноземній фірмі чи приватній особі). Відтак місто мало право викупити міську частину підприємства через 15 років за 65 відсотків витрат на його будівництво. Після 20 років — за 45 відсотків, після 25 — за 30, а після 30 років трамвайне підприємство ставало міською власністю безплатно. Трамвай мав сполучати не лише частини міста, а й курсувати до приміських сіл, зокрема, до села Шубків, що приблизно за 20 кілометрів від Рівного. Однак цим планам перешкодив прихід у 1939 році до міста Червоної Армії й початок другої світової війни. Черговими "трамвайними мрійниками" були представники уже влади нової незалежної України на чолі з міським головою Іваном Федівим. Репрезентований у 1991 році проект передбачав побудову у місті трамвайних колій та депо, нових доріг, мостів і транспортних розв'язок.

Тролейбус "під ялинку"

А тим часои, у період, так би мовити, між "трамвайними мріями", в епоху, яку одні називають брежнєвським застоєм, інші — золотим віком, у Рівному з'явився новий вид пасажирського транспорту — тролейбус. Такий подарунок міська влада зробила рівнянам незадовго до Нового року — 24 грудня 1974 року. Тодішні очільники міста разом із партійними босами (без них тоді — нікуди) урочисто перерізали стрічку на площі Леніна перед першим рівненським тролейбусом. Щоправда, був він, як і решта машин тролейбусного парку, рівненським лише за місцем знаходження. Бо "родом" перші тролейбуси були із Чехословаччини. Утім, як і ті в основному, що експлуатуються й нині. До слова, Рівне — чи не єдине місто в Україні, де тролейбуси марки "Шкода-9ТР" (саме ті, що були першими) возять пасажирів і дотепер. Перших водіїв-тролейбус­ників запрошували з Полтави та Хмельницького. Але вже за рік з'явилися й власні кадри — 30 осіб, які навчалися у спецкомбінаті в Києві. На єдиний у грудні 1974-го маршрут №1 виїхало 25 тролейбусів. Довжина оборотного рейсу становила 13,1 кілометра й проходив він за маршрутом: мототрек — Курчатова — Відінська — Московська (Степана Бандери) — Кузнецова (Княгині Ольги) — Ленінська (Соборна) — Коцюбинського — РЗВА. За три роки — у 1977-му — у місті діяло вже чотири тролейбусних маршрути.

Чотири копійки — і поїхали

Це нині нарікань на тисняву та повільний рух тролейбусів багато, а 40 років тому пасажири швидко оцінили новий вид транспорту. Адже він склав хоч якусь альтернативу міським автобусам, які рівнянам часто доводилося брати штурмом, довго очікуючи на зупинках. І коштував такий проїзд 4 копійки на противагу автобусному — за 5 копійок. Для порівняння. У найдорожчому на ті роки рівненському ресторані обід обходився у приблизно 10 карбованців з людини, якщо додати до нього ще й 100 грамів алкогольного напою. У міських кафе ситно пообідати без спиртного можна було за 5 карбованців. А так звані комплесні обіди обходилися у 2,5-3 карбованці. У найдешевшому закладі харчування — їдальні — можна було вкластися в один карбованець. Давно змінилася ціна на проїзд у тролейбусі. Та й самі вони нині є далеко не найкращим засобом для перевезення пасажирів. Однак на пошанування з нагоди 40-річного ювілею "рогаті" невтомні трудяги заслуговують уповні.