Серед умов, які ставить Європа перед Україною напередодні підписання договору про асоціацію, є й очікування запровадження етичного кодексу роботи працівників медіа, посилення відповідальності журналістів.
— Якщо говорити про те, чого чекає Європа від України напередодні підписання договору про асоціацію, то в списку цих очікувань є пункти і про журналістів, — зауважила Олена Бондаренко. — Поряд з тим, що нас звинувачують у недотриманні прав журналістів на центральному та регіональному рівнях, вже говорять і про відповідальність журналістів. У рамках ОБСЄ Україна запропонувала розробити і ввести Етичний кодекс роботи працівників медіа. Як це може виглядати, якщо переймати досвід інших країн? У Великобританії існує громадське телерадіомовлення (Бі-Бі-Сі), у якого є регламент роботи журналіста. У числі іншого, він передбачає фінансову відповідальність за "ляпи". Це так звані внутрішньоредакційні штрафи. Вони накладаються на журналіста за поширення неправди або у разі завдання збитку репутації ЗМІ. У ФРН і Франції є інститут редакційної політики. Іншими словами, розроблено документ, який чітко описує права та обов'язки власника, а також найнятих працівників редакції. І при підписанні контракту з працівником описуються всі його права та обов'язки, які навіть виключають участь журналіста в акціях протесту як пересічного громадянина, оскільки вважається, що це ганьбить честь ЗМІ як об'єктивного і незалежного. Олена Бондаренко звертає увагу, що ОБСЄ радить Україні використовувати досвід таких країн, як Швеція, де працює омбудсмен, посадова особа, яка контролює дотримання прав людини. І наш омбудсмен могла б взяти на себе місію "третейського судді", який розбирає конфлікти за участі журналістів та ЗМІ, щоб не доводити їх до суду. Європейська комісія з прав людини встановила так званий троїстий критерій регулювання роботи засобів масової інформації, продовжує депутат. По-перше, відповідність чинному законодавству. По-друге, відсутність загроз демократії. По-третє, охорона прав особистості. І вони ще раз підкреслюють, що журналіст повинен нести відповідальність за достовірність поширюваної інформації. — Зараз ставлення до журналіста в Європі інколи змінюється до абсурдних норм, — вважає Олена Бондаренко. — Наприклад, у Румунії намагалися ввести психіатричну експертизу для журналістів. У Великобританії був створений орган, який обізвали "міністерством цензури", — це рада, яка розглядає скарги громадян щодо роботи журналістів. На щастя, в Україні ініціатива запровадження жорсткої відповідальності журналістів поки є ініціативою окремо взятих депутатів або політиків. Більшість їх не підтримує. Але варто було задуматися, коли минулого року до Верховної Ради було подано законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп. Є ризики часу. Якщо зараз журналістське співтовариство не додумається ввести орган саморегуляції, цієї регуляцією може зайнятися хтось інший. Тому що наша комісія з журналістської етики не працює, принаймні про її діяльність давно не чути. І найгірше, якщо цією регуляцією займуться політики і держава. Досвід інших країн свідчить, що вони по-різному формують комісії, які розглядають скарги щодо ЗМІ. У деяких країнах у комісіях засідають представники громадськості або навіть звичайні громадяни, в інших — представники ЗМІ з різних регіонів. У Великобританії є моральний суд. Авторитетні журналісти разом можуть виносити моральний осуд діям того чи іншого ЗМІ, якщо він порушив стандарти журналістської етики. Також у більшості країн ЄС діють Ради у справах преси. Вони формуються за різними принципами. Є такі ради в Німеччині, Австрії, Нідерландах, Швеції, Великобританії, Норвегії, Австралії. У деяких країнах такі ради навіть мають право штрафувати видання. Штрафи починаються від 4 тисяч доларів. Більшість цих рад розробили національні кодекси преси. В Україні є щось подібне, але, вважає народний депутат, в більшості випадків наш кодекс не працює. Підсумовуючи сказане, Олена Бондаренко відзначила: — Ті тенденції, які проявилися в інших країнах, незабаром виявляться і в Україні. І щоб це потім не набувало якоїсь потворної політичної форми, варто задуматися, як ми спільно з Національною спілкою журналістів можемо вже зараз виробляти якісь стандарти та інструменти для саморегуляції ринку, щоб політикам не було там місця. Під час засідання медіа-клубу "На власний погляд" представників державних та комунальних засобів масової інформації цікавило питання роздержавлення медіа. Народний депутат зазначила, що тільки за останній місяць до Комітету зі свободи слова та інформації надійшло три законопроекти, які стосуються роздержавлення ЗМІ. У деяких з них містяться пропозиції вирішити проблеми цих ЗМІ за рахунок державного бюджету (наприклад, депутати С.Курпіль і І.Геращенко пропонують безстрокову безкоштовну оренду приміщень для редакцій, викуп цих приміщень за балансовою вартістю, збереження державного стажу для журналістів, які працювали в державних і комунальних ЗМІ більше 15 років). Олена Бондаренко зазначила, що коли мова йде про навантаження на держбюджет, такі законопроекти розглядають особливо уважно. І для комітету важлива думка самих журналістів з цього приводу. Тому депутат закликала активніше обговорювати законопроекти й пропонувати свої поправки.
