Кредитна спілка "Єдність" збанкрутувала кілька років тому, поховавши сподівання своїх вкладників на швидке збагачення. Вкладники, а це 66 мешканців Рівненщини, Хмельниччини та Волині, не здаються — намагаються повернути довірені спілці загалом 2,5 мільйона гривень, звернувшись до суду. Голова спілки Олена Остапчук та керівник кредитного відділу В'ячеслав Полюхович готові понести покарання. Але гроші, схоже, віддавати не збираються.
Вкладники "Єдності" не втрачають надії, що гроші повернуть
Вкладникам повернули лише 16 відсотків, які з кредиторів "вибили" колектори та ліквідаційна комісія. Решта ж грошей таємниче зникла з рахунків установи.
Рівнянка Любов Нікуліна принесла до кредитної спілки свої заощадження ще 2006 року, бо так їй порадила сусідка. У спілці пропонували вищі відсотки під депозит, ніж у банках. Донині з її вкладу в 14 тисяч гривень вдалося повернути тільки 2240 грн. Жінка стверджує, що навіть не здогадувалася, що це просто "піраміда" — адже відсотки сплачували щомісяця. У жовтні 2009-го гроші не виплатили вперше, і вкладниця занепокоїлася. Керівники спілки запевнили, що це тимчасові фінансові труднощі, і запропонували продовжити договір ще на три місяці.
— Ото дурна була, що погодилася! Ніхто не підказав мені, що треба було одразу подавати на спілку до суду, тоді ще був би шанс повернути вклад, — розповідає Любов Нікуліна. — Є люди, які втратили і по 200, і по 400 тисяч гривень. Більшість — пенсіонери, ветерани, діти війни, інваліди, є навіть жертва концтабору Освенцім. Всього постраждало 93 вкладники, але боротися за свої гроші вирішили тільки 66 з нас. А керівники спілки в цей час непогано жили на наші гроші, брали кредити у банках та їздили по курортах. Остапчук ще до банкрутства встигла переписати свою квартиру на іншу особу. А от Полюхович має квартиру, ще й купив автомобіль. Якщо продати їхнє майно, частину коштів можна було б нам повернути. Однак СБУ звинуватила керівників спілки лише у привласненні 70 тисяч гривень, які пішли на оплату юридичних послуг за фіктивними договорами. Про решту грошей мова поки не йде.
Міський суд торік дав Олені Остапчук та В'ячеславу Полюховичу по 5 років позбавлення волі та заборону на три роки займатися адміністративно-господарською діяльністю. Однак вони подали апеляцію і в травні цього року отримали уже всього по 2 роки іспитового терміну. Апеляційний суд тоді пішов їм на поступки, бо вони привселюдно розкаялися… та добровільно почали виплачувати вкладникам гроші — по 400 гривень кожен. Однак на цій сумі вони і зупинилися.
На цьому судові розборки не закінчилися. Прокурор, діючи в інтересах вкладників, звернулася до Вищого спеціалізованого суду у столиці, бо вважає покарання занадто м'яким. Тож справу повернули на розгляд до обласного апеляційного суду. Подальшу долю голови спілки Олени Остапчук та керівника кредитного департаменту В'ячеслава Полюховича мали вирішити на суді 26 серпня. У вівторок на засідання з'явилося тільки десятеро потерпілих рівнян, яким було найлегше приїхати на засідання.
— Ми ні копійки не отримали, — обурюються потерпілі, доки суддя просить тиші у залі. - Віддавайте нам решту!
Але п. Остапчук та п. Полюхович уже своєї провини не визнають і просять суддів пом'якшити їм покарання. Сподіваються обмежитися лише штрафом. Хочуть, щоб статтю з розтрати коштів їм перекваліфікували на службове підроблення.
— Для мене було шоком дізнатися, що прокурор подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду. Нам же обіцяли м'якше покарання! Я не вважаю, що мої дії довели кредитну спілку до банкрутства, — пояснює Олена Остапчук.
Із зали суду вони з Полюховичем виходять мовчки, намагаючись не зустрічатися поглядом з вкладниками.
Адвокат Олени Остапчук попросив дати їй час, щоб підготуватися до дебатів через три дні. Однак у п'ятницю до суду вона так і не з'явилася, бо раптово захворіла і тепер перебуває у лікарні. Тому розгляд справи знову перенесли — цього разу на 22 вересня.
Вкладники ж переживають, що це тільки спосіб затягнути справу на довший термін.
— Та нам байдуже, посадять їх чи ні! — нарікає вкладник із Рівного Микола Боровець. — Головне, щоб вони повернули нам гроші.