Може статися, що українці автоматично ставатимуть донорами внутрішніх органів і клітин після смерті. Якщо при житті не напишуть відмову від донорства, тобто пересадки нирок чи печінки хворим, які цього потребують.
Поява законопроекту про трансплантацію органів після смерті, який не передбачає, як зараз, згоди рідних померлого, викликає різноманітні судження. Одні стурбовані, що українці стануть жертвами халатності лікарів і тим, що цей закон може підштовхнути розвиток "чорної" трансплантології. Інші ж упевнені, що такий закон вкрай потрібен, адже тисячі українців приречені або на смерть, або ж на пожиттєве і дороге лікування, а врятувати їх могли б донори, яких в Україні вкрай мало. Рівненські лікарі, в усякому разі ті, які були на зустрічі з Русланом Салютіним, директором координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, вважають, що потрібно розвивати трансплантологію. На Рівненщині є лише 20 людей, яким пересадили органи. У той же час понад 120 людей живуть завдяки гемодіалізу і сподіваються, що й для них колись знайдеться донорська нирка. Багато хворих до операції можуть не дожити. Руслан Салютін, директор координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України: — В Україні є сім великих центрів трансплантації органів і клітин, має потенціал центр пересадки нирок у Рівному. Натомість, приміром, в Іспанії є 45 центрів трансплантації. За рік в Україні проводять не більше 100 операцій. Цьогоріч в Україні зробили лише одну трансплантацію серця. А потребують пересадки понад 1000 хворих. Ще більша потреба у заміні нирок та печінки. Врятувати життя цих людей могла б трупна трансплантація, коли у людини, яка зазнала біологічної смерті, відбиратимуть органи для донорства. Нині в Україні діє презумпція незгоди: взяти якийсь орган після смерті людини можна, але лише з дозволу рідних, на що ті йдуть нечасто. В Україні щороку є лише 25 трупних донорів. В Іспанії — понад дві тисячі. Для того, щоб пересадити якийсь орган, українці часто виїздять за кордон, особливо у Білорусь, де трансплантологія успішно розвивається, та в Європу. Проте європейські країни поступово долучаються до Стамбульської декларації, яка забороняє трансплантаційний туризм. У Іспанії, наприклад, не будуть пересаджувати органи іноземцю. До такої заборони йде Німеччина. Думаю, через 5-10 років декларацію прийме і Білорусь. Тобто за ці роки нам просто необхідно підвищити рівень власної трансплантології. Пересадити орган нині дешевше, ніж витрачати кошти на пожиттєве лікування. Так, на гемодіаліз (штучне очищення крові) людям, у яких відмовили нирки, держава витрачає 24 000 гривень на рік на одного хворого. Більше чотирьох тисяч українців потребують такого лікування.
