Банальна ангіна може призвести до такої дуже небезпечної і тяжкої хвороби, як ревматизм, який може проявитися не відразу, а через багато років.
Ревматизм починається через 1-3 тижні після перенесеної гнійної ангіни. Продукти життєдіяльності мікробів із мигдалин потрапляють в кров й інші середовища організму, уражаючи його. У цієї недуги є кілька форм — серцева, суглобова і нервова, всупереч сформованій думці, що ревматизм — це хвороба суглобів. Суглоби, як і нерви, уражаються тільки в деяких випадках і, як правило, не залишають після себе наслідків, зате серце "пам'ятає" завжди. Ревматизм — головна причина пороків серця. У всіх випадках, коли є підстави запідозрити ревматизм, незалежно від його форми, потрібно відразу викликати додому лікаря (терапевта, педіатра або сімейного). Якщо його підозри збігаються з вашими, потрібна госпіталізація. Недосвідчений лікар може порекомендувати вам сходити в поліклініку, здати аналізи, але наполягайте на своєму. Знайте, що будь-яке навантаження в гострому періоді протипоказане, хворому потрібен ліжковий режим. Не займайтеся самолікуванням: цю хворобу "беруть" тільки антибіотики, а їх може призначати лише лікар. При правильному лікуванні формування ревматичного пороку серця можна за 1,5-2 місяці зупинити. При цьому, враховуючи підступність ревматизму — його звичку "повертатися", лікарі завжди перестраховуються, протягом п'яти років призначаючи профілактичні курси антибіотикотерапії, які обов'язково потрібно проходити. Профілактика ревматизму — це профілактика захворювань, після яких він розвивається, тобто гнійної ангіни. Тому, по-перше, запобігайте гострим інфекціям, а по-друге, якщо ви все-таки захворієте, то лікуйтеся правильно. Потрібно уникати переохолоджень і приймати вітамінізовану їжу. Часто про ревматизм дізнаються в дорослому віці, через багато років після перенесеної ангіни, що дала початок процесу. Якщо симптоми таки є, то дитина поскаржиться на біль у серці, втому, слабкість при ходьбі, їй важко підніматися по сходах через задишку і серцебиття. При обстеженні лікар виявить почастішання пульсу, розширення серця, шум та інші ознаки серйозного захворювання. Суглоби уражаються приблизно в 50% випадків. У цьому випадку у дитини з'являється жар, припухлість і різкий біль у суглобах. Найперше захворюють колінні, гомілковостопні, ліктьові суглоби, а потім ревматизм може уразити і дрібні суглоби руки, стопи і навіть хребта. Від інших захворювань суглобів ревматизм відрізняється тим, що біль і припухлість в одному суглобі тримаються недовго, зазвичай не більше 2-3 днів, в окремих випадках — 1-2 тижні. Але зникнувши в одному суглобі, біль швидко переходить в інший і так далі. Ревматизм, таким чином, ніби перескакує, перелітає з одного суглоба на інший, звідси виник термін хвороби: летючий ревматизм. Ще одна особливість у тому, що який би не був сильний біль і напухання, через кілька тижнів вони безслідно зникають, не залишаючи наслідків. Нервова форма ревматизму проявляється у вигляді так званої хореї, коли уражається головний мозок. Хвороба починається малопомітними ознаками. Людина стає дратівливою, плаксивою. З'являються легкі сіпання в руках, обличчі. Предмети можуть випадати з рук, псується почерк. Коли це відбувається у дитини, то вдома і в школі часто вважають все це за витівку. Але сіпання посилюються, хворому стає важко ходити і правильно сидіти, мовлення стає незрозумілим. У тяжких випадках можуть з'явитися паралічі і майже повна втрата мови.
