Головний лікар Рівненського обласного перинатального центру Вікторія Єнікеєва досі сама оперує та спостерігає вагітних. Вона прийняла тисячі пологів, нерідко стикаючись із рідкісними випадками в медичній практиці.
В операційній перинатального
Вікторію Єнікеєву застаємо якраз за операцією. Нам дозволяють зазирнути в щілину операційної, де відбувається справжнє диво — на світ з'являється нове життя, причому одразу три. Щоправда, саму появу трійні ми вже не побачили. Єнікеєва робить завершальні процедури після кесаревого розтину. Повністю зосереджена на операції, вона навіть не помічає, що її фотографують. Складається враження, що навіть якби, не дай Боже, за вікнами лікарні вибухали бомби, лікаря це б не відволікало.
Підлеглі «не для преси» кажуть, що вона хоч і вимоглива та доволі жорстка, але справжній професіонал. А вагітні добре знають, що Єнікеєва — одна з найкращих лікарів на Рівненщині, які роблять кесарів розтин.
У п'ятихвилинну перерву між пологами очільниця перинатального погодилася дати журналісту бліц-інтерв'ю за чашкою кави.
— Скільки років ви працюєте оперуючим акушером-гінекологом?
— Маю стаж, мабуть, близько 35 років.
— Ви виконуєте складні операції, під час яких нерідко стоїть питання життя і смерті.
— Рівненський перинатальний центр створений саме для того, щоб займатися непростими випадками перебігу вагітності.
— Тобто ваш заклад приймає тільки тих вагітних, у яких є проблеми?
— Насамперед тих. Зрозумійте: ми не відмовили ще жодній мамі, яка до нас звернулася. Але буває таке, що у нас в палатах просто не вистачає місць. У нас є 8 пологових залів, проте в окремі дні всі вони зайняті. Є певні причини для перебування мами у перинатальному: з боку матері, з боку плоду, зараз усі їх перераховувати не буду. Потрапляють до нас і з цирозом печінки, і з черепно-мозковими травмами, і з резус-конфліктами, а найчастіше — із загрозою переривання вагітності.
— Тож вагітні з патологіями і відповідними показниками — в пріоритеті?
— Так, бо перинатальний — це не покращені умови для перебування тут породіллі та новонароджених, а лікарня, де надають усю необхідну допомогу, щоб жінка могла доносити і народити здорову дитину. Пацієнтки із загрозою переривання вагітності — наш контингент.
— Чи потрапляли в ситуації, коли виникала загроза життю людини? Як реагуєте?
— Звісно, в операційній траплялися такі випадки, в основному вони пов'язані з великою крововтратою, чого оперуючі лікарі завжди дуже остерігаються. Але їх було небагато. У таких ситуаціях треба реагувати блискавично, щоб уникнути подальших ускладнень. Головне — правильно діяти.
— Чи можете пригадати якісь унікальні випадки за період своєї діяльності?
-Таких багато. Фактично кожен випадок по-своєму унікальний. Ось, наприклад, у цьому році ми врятували життя недоношеного на 24-25-му тижні вагітності. Вага дитини — всього лише 530 грамів. Наразі ця дитина жива, проходить реабілітацію в іншому лікувальному закладі.
Вікторія Єнікеєва довше розмовляти не може — біжить на чергові пологи. Проводячи журналіста до виходу з відділення, її підлегла зазначає:
— Мене дивує, наскільки вона сильна жінка. Іноді операція триває годинами, іноді — всю ніч. Вона весь цей час не покидає операційної. Зробить своє, відходить, притулиться до стіни спиною, щоб кілька секунд відпочити. Потім знову повертається до операції. Я її за це дуже поважаю.
