Яке б лихо не сталося на нашій землі, у повітрі, на воді чи під землею, пояснення відповідальних за нашу безпеку людей завжди звучить однаково: все під контролем, заходи вживаються, робота ведеться. Із теплого кабінету так воно, можливо, і здається. Недарма ж під час чергової снігової заметілі обласне управління з питань надзвичайних ситуацій звернулося до рівнян із закликом: «Намагайтеся не залишати своїх домівок без нагальної потреби. Вийшовши на вулицю, будьте дуже обачними, не поспішайте». Коротше — робіть, як ми!
Ми ж продовжуємо працювати, хворіти, ходити, їздити, одне слово — жити. Ніби не розуміємо, що на період великого снігу та хуртовин і, відповідно, великих випробувань наших комунальних, дорожніх, аварійно-рятувальних служб потрібно до краю обмежити свої життєві потреби і будь-які спроби пересування. Одне слово — надзвичайна ситуація, яка, подейкують, у нашій країні є постійною, бо залежить не від того, що робиться за вікнами, а від того, що коїться у декого в головах. І якщо для частини рівнян перспектива залишитися на вихідні удома викликала тільки позитивні емоції, то продовження ще на декілька днів такого собі «квартирного арешту» — занепокоєння. І вже зовсім неприємно було тим, кому потрібно було добиратися на роботу, до рідних, хто мусив терміново потрапити до лікарні.
Іспит для Собчука Сильна снігова заметіль, що не вщухала кілька діб поспіль, не лише створила чимало незручностей для мешканців обласного центру, а й стала своєрідним іспитом для працівників комунальних служб нашого міста. І хоча головний господарник Рівного Юрій Собчук намагався запевнити нас, що працював він разом зі своїми підлеглими під час негоди майже цілодобово, все ж іспит цей підзвітне йому управління не склало. — Зважаючи на недостатній рівень фінансування галузі, комунальні служби зробили все можливе, щоб рух транспорту в місті через негоду не був паралізований, — все ж переконаний сам пан Собчук. — І вдень і вночі на вулицях нашого міста працювало близько двадцяти одиниць снігоочисної техніки, а на тротуарах з шостої години ранку і до вечора розчищали сніг двірники всіх місцевих ЖКП. Якщо людей у помаранчевих безрукавках, «озброєних» лопатами, ще можна було де-небудь побачити, то стосовно техніки… Після двогодинної екскурсії у понеділок зранку по мікрорайонах міста нам, окрім заторів на вулицях Княгині Ольги, Вербовій, Макарова, її слідів знайти не вдалося. Працівники ДАІ, які перекрили вулицю Макарова, пояснили, що дорогу сильно замело. Тому, щоб зайвий раз не ризикувати, вони порадили рушити в об’їзд або зачекати на снігоочисну техніку. І справді, приблизно через годину на дорозі з’явилися два трактори. Втім, працював з них лише один. Як пояснив водій іншого, Олександр, він працював цілу ніч і тепер чекає на свою зміну. Тракторист-механізатор розповів, що разом зі своїми колегами вже три доби працює у дві зміни по дванадцять годин. Щоправда, до відведеної їм території належать лише центральні вулиці міста і об’їзні дороги. Рештою мають займатися працівники ЖКП. Але, повторив слова свого начальника, «зважаючи на недостатній рівень фінансування, а відповідно, і на недостатню кількість пального», вони не можуть впоратися з таким обсягом робіт.
Ні доріг, ні транспорту Напевно, з тих самих причин не впоралися зі сніговими заметами в районах області й працівники інших служб. Як повідомила начальник зміни Рівенського автовокзалу Надія Петрук, більше половини рейсових автобусів і маршруток обласного, міжобласного і навіть міжнародного сполучення у понеділок не вийшли в рейси. — Особливо це стосувалося Гощанського, Тучинського, Острозького, Бугринського, Млинівського та Сарненського напрямку,— відзначила пані Надія. — Хіба що до сіл і райцентрів, які розташовані поблизу основних автошляхів, дістатися якось можна було. А більшість водіїв, зважаючи на негоду, просто не хочуть ризикувати здоров’ям пасажирів і справністю своїх автобусів Також, можливо, свідомі водії зважили на попередження вже згадуваного нами «надзвичайного управління» про значне погіршення стану доріг та рекомендацію «обмежити виїзд автотранспорту з метою недопущення дорожньо-транспортних пригод». Немає транспорту — немає ДТП. Розгублених пасажирів на автовокзалі подекуди підбирали «граки», які чхали на суворі попередження і подумки підраховували виручку, переконуючи людей, що їхнє авто «проб’ється» будь-куди. За відповідну плату, звісно. По селах почали курсувати санні «таксі», які, проте, теж не завжди могли дістатися пункту призначення.
В лікарню — на «перекладних» Працівники відділення швидкої медичної допомоги Рівенської центральної районної лікарні, розташованої в смт Клевань, вже декілька днів за нагальними викликами не можуть дістатися до тяжко хворих громадян. — Найгірша ситуація склалася у понеділок зранку, — розповідають медики. — Отримали виклик з села Жобрин, що у 36-річного чоловіка сильна внутрішня кровотеча, а доїхати змогли лише до села Мочулки. Так само не змогли доїхати за викликами до сіл Олишва і Сухівці, до Оржева поїхали однією дорогою, а через снігові замети мусили повертатися назад вже іншою. Втім, на щастя, біди не сталося — ніхто через несвоєчасну меддопомогу не помер і всі хворі зараз перебувають у лікарні. Можливо, щастя полягає саме в тому, що коли в людей трапляється лихо, рідні й близькі не сидять склавши руки у сподіваннях лише на нашу допомогу. А шукають коней і на санях чимдуж везуть хворих назустріч «швидкій». «Корчма» як пункт першої меддопомоги Відколи рівенські дороги поперемітало снігом, сани у кінській упряжі — велика поміч і медперсоналу Дядьковицької дільничної лікарні Рівенського району. — До найвіддаленіших хуторів за селом Заріцьк, які ми обслуговуємо, 25 кілометрів, — розповідає лікар відділення швидкої меддопомоги лікарні, — і дороги туди зараз немає. Тому селяни знають, що нам до них не пробратися через замети і везуть хворих на розчищену від снігу автотрасу, на один із своєрідних «перевалочних» пунктів. Для прикладу, один з подібних пунктів утворився у селі Грушвиця, у будинку, де розташовані медпункт і більш відоме селянам кафе «Корчма». Так, днями сюди на санях привезли чоловіка з гострим апендицитом та жінку з переломом ноги. Пацієнти потребували невідкладного хірургічного втручання, їх фактично з саней перенесли у «швидку» і вже потому довезли в обласну лікарню.
Не хворійте «у глибинці» Селяни, яким цими днями довелося інколи за десятки кілометрів підвозити немічних рідних назустріч авто меддопомоги, з гіркотою жартують, що все повертається на круги своя і «екологічно-чистий» транспорт знову стає найнадійнішим та найнеобхіднішим. А також згадують, що не так давно можна було сподіватися, що і з найнедоступнішої місцини тяжкохворого забере «кукурузник» чи вертоліт санавіації, і цікавляться, де ж то вона зараз. Відповісти на таке запитання неважко — санітарної авіації в області немає взагалі. Свого часу замість неї при обласній лікарні створили відділення медицини катастроф, а близько двох років тому це відділення переросло в Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і переселилося в колишнє приміщення онкодиспансеру в Тютьковичах. При цьому новітній медзаклад — аналог колишньої «санавіації», жодних гелікоптерів та маломісних літаків не має. Ввесь його транспорт — це два автомобілі, які слугують здебільшого для того, щоб відвезти у віддалені куточки області до «нетранспортабельних» хворих кваліфікованих лікарів. Звісно, якщо зможуть лікарі туди доїхати. А доїхати ж бо за негоди до віддалених сіл області з кожним роком стає дедалі важче. Дорожньої техніки, яка ще залишилася, заледве вистачає, щоб так-сяк розчистити автотраси державного значення. Тим часом на дорогах так званого місцевого значення боротися із сніговими заметами немає кому з тих пір, відколи снігоочисна техніка колишніх колгоспів наказала довго жити разом з ними. Раніше в таких ситуаціях допомагали військовослужбовці в/ч Д-0080 Міністерства надзвичайних ситуацій, яка дислокувалася у селі Городище під Рівним, але й на них сподіватися тепер не доводиться. Військову частину у «верхах» вважають непотрібною, а тому закінчується її розформування. Принаймні ні потужної снігоочисної техніки, ні достатньої кількості професійних солдатів-рятувальників, які неодноразово визволяли рівенські села зі снігового полону, у в/ч Д-0080 вже немає.
Повінь, яка нас… «полюбить» Зрозуміло, що і несподівана зимова погода навесні, й всілякі неприємності, з цією погодою пов’язані, не вічні. Весна невдовзі повинна прийти, сніг має розтанути, крига — скреснути. Значить, на порозі ще одна надзвичайна ситуація — повінь. У разі раптового потепління (а саме «швидкий» прихід весни прогнозують синоптики) повінь буде неминучою і її наслідки навіть важко передбачити. Але члени постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Рівенській області, яка засідала минулого тижня, вже встигли прозвітували про готовність служб, підприємств та організацій області до пропуску льодоходу, весняної повені та дощових паводків. Вперше головували на засіданні в.о. першого заступника голови облдержадміністрації Олег Ковальчук та в.о. начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Віталій Лавренчук. Перший взяв на себе обов’язки ведучого, другий — сидів поруч і мовчки слухав звіти чиновників. Запитань у керівництва не виникало. Керівник обласної Служби автодоріг Федір Жежук бадьоро відрапортував, що силами його відомства під охорону взято 27 мостів на Рівенщині. Пошту і телеграф «революційний» Жежук вирішив поки що не охороняти, натомість припас «про всяк випадок» необхідну кількість щебеню, піску і нафтопродуктів. Від імені управління охорони здоров’я Олег Ушкевич повідомив, що «на суворий облік взяті вагітні жінки, діти та інваліди». Цим, напевне, медичне керівництво області й зробило вклад у підготовку до повені. А досвідчений голова «надзвичайної» комісії із Зарічненського району розповів присутнім про особливості природної стихії, яка, за його словами, «любить, розуміє і не боїться». На цьому засідання завершилося, а ще офіційно не знятий з посади начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Микола Красько на запитання журналістів про свій прогноз заявив: — Думаю, що особливих наслідків повені не буде. Земля не встигла промерзнути і тому добре вбере у себе талий сніг, а побудовані в області за останні роки дамби повинні захистити населені пункти від стихії.
