Ось уже десять років фундамент будівлі обласного тубдиспансеру, збудованого на болоті, підмивають грунтові води. У результаті стіни вразив грибок, постійно вологе повітря, що не йде на користь хворим.
При будівництві приміщення для лікування хворих на туберкульоз, за словами головного лікаря тубдиспансеру Ярослава Нечипорчука, неграмотно було обрано місце. Адже тут раніше розташовувалося болото. Втім, на це ніхто не зважав, і здане в експлуатацію ще в 1989 році приміщення диспансеру через років чотири після цього почало підтоплювати. У воді опинилися підвали диспансеру, в тому числі поліклінічного та кухонного корпусу, бомбосховище. Ще десять років тому керівництво диспансеру сподівалося на вирішення проблеми: було проведено гідрогеологічне обстеження рівня грунтових вод у цьому місці, складено кошторис робіт з водопониження, однак далі справа не пішла: не знайшлося грошей. Тож щоб хоч тимчасово звільняти підвали від води, її в закладі просто-напросто відкачували з допомогою насоса. Робили це до тих пір, доки не зламався насос. Втім, керівництву диспансеру фахівці з гідротехніки порадили не займатися більше такою самодіяльністю, мовляв, від перепадів рівня води внаслідок її відкачування підмивається фундамент, а через це можуть зруйнуватися і стіни закладу, що становить небезпеку для життя та здоров’я пацієнтів і медперсоналу. Тому воду відкачувати припинили, натомість взявшись за пошуки інших шляхів вирішення проблеми. — Нині у підвалах диспансеру по пояс води, — розповів п. Нечипорчук. — Втім, влада нам обіцяє допомогти з водопониженням. Це, звісно, дуже дороге задоволення. На нього потрібно майже два мільйони гривень. Ми сподіваємося, що коштами на водопониження нам допоможе Міністерство з надзвичайних ситуацій. Однак для цього потрібно, щоб наш заклад визнали аварійним.
