Захопився дослідженням назв населених пунктів та прізвищ нині 80-річний Ярослав Пура ще у 70-х роках, коли, працюючи викладачем Рівенського педінституту, збирав зі студентами говірки місцевостей Рівенщини. Саме тоді виникла думка зайнятися вивченням того, що може зникнути назавжди, тобто назв територіальних мікрооб’єктів: полів, лісів, урочищ, річок, озер тощо. Адже молодь таким не цікавилася, а старі люди, які знали походження тієї чи іншої назви, поступово відходили у небуття. В той же період Ярослав Пура почав дослідження походження прізвищ Рівенщини. Наслідком такої колосальної роботи став вихід близько 20 унікальних книжок. Нині дослідник живе один і через проблеми зі здоров’ям майже не виходить із дому, втім, незважаючи на це, продовжує працювати над ще однією книгою, присвяченою рівенським прізвищам.
На пояснення одного слова інколи доводиться витратити цілий день Збирати прізвища того чи іншого села або міста не становило проблеми, адже списки людей, які у них мешкали, можна було взяти у кожній сільраді чи міськраді. А ось із назвами територіальних мікрооб’єктів було складніше, адже для того, щоб дослідити походження назви того чи іншого озера, урочища, річки, лісу, потрібно було виїздити до населеного пункту, спілкуватися з місцевими мешканцями. Це нині можна зробити без надмірних зусиль, адже транспортне сполучення існує практично з кожним селом області. У ті ж часи досліднику не раз доводилося думати, де зупинитися на ніч, чим добратися назад до Рівного. За один день вдавалося побувати з дослідницькою метою в одному-двох селах. Потім зібрані матеріали потрібно було опрацювати. Для цього доводилося ритися у словниках, у тому числі й словниках інших, найчастіше слов’янських, мов. На щастя, п.Пура, окрім української та російської, знає англійську, німецьку, польську мови. А в педінституті, окрім української, викладав старослов’янську, діалектологію, тож проблем не виникає. Втім, буває, що потрібного словника немає у чималій бібліотеці дослідника, тоді доводиться звертатися до знайомих чи бібліотеки. Інколи на пояснення лише одного слова доводиться витратити цілий день. Потім все потрібно викласти з допомогою друкарської машинки на папері. Тож процес цей непростий і довготривалий. Втім, таким чином у творчому доробку п.Пури з’явилося п’ять книг під назвою «Край наш у назвах», які стосуються географічних назв Здолбунівського, Острозького, Радивилівського, Дубенського, Рівенського районів. Ще чотири книги із серії «Край наш у назвах» пояснюють походження прізвищ Березнівського, Рокитнівського, Дубровицького та Рівенського районів. Чимало книг авторства п. Пури також присвячені дослідженню походження назв річок, озер та інших мікрооб’єктів Рівенщини.
Чайка — це не птах — Назви населених пунктів на Рівенщині найчастіше утворювались від імен, прізвищ та прізвиськ людей, — пояснює дослідник. — Приміром, село Олександрія у Рівенському районі бере свою назву з 1603 року, коли стає власністю князя Олександра Острозького. А до цього воно звалося Першки, Першкове. Село Бармаки. Є кілька версій походження його назви. Одна з них: слово утворилося від «бормак» — той, хто часто бормотить. Хоча на Поліссі є слово «бормаки», що означає вид тупих вил, тож цілком можливо, що назва села утворилася якраз від нього. Щодо назви міста Рівне, то тут теж можна розглядати кілька думок про її походження. Одна з них: це слово означає територіальний, житловий об’єкт, заснований на рівнинному місці. Втім, також ймовірно, що Рівне втілило в своїй назві поняття «оселя, до якої мав суттєве відношення чоловік з прізвиськом, іменем Рівний». На таку думку наштовхують прізвища з Рівного: Ровега, Ровнер, Ровник, Ровний, Рова. Усіх їх єднає спільне «ров», що слід трактувати як укорочене староруське ім’я, яке має значення «хай стане врівноваженим, ніжним». Від імен найчастіше утворювалися і прізвища, які виникли пізніше, ніж імена. Для прикладу, прізвище Василюк дуже просто пояснювати, адже воно утворилося від імені Василь, так само Максимчук, Максим’як — від імені Максим. Прізвище головного лікаря обласної лікарні Семанів означає — чий син? Семана. Кінцівка — ан вказує на приналежність до роду Сема, що є скороченим від імені Семен. Втім, прізвища також утворювалися від географічних назв (Острізький від назви міста Остріг), найменувань професій, військових чинів, соціальних груп (Бондар, Майор, Бідненко), індивідуальних виявів специфіки осіб (Мудрий, Самохвал). — А прізвище міського голови Рівного Чайка утворилося від назви птаха? — Ні, не від птиці й не від назви козацького бойового човна чайки, а від імені людини Чай, котре вкорочене з прадавніх зразка Доброчай, Чайслав, де, ймовірно, було закладене побажання «нехай жде добра», «хай очікує слави». Саме ж «чай» — від слова «чаяти», що означає «очікувати», надіятися», «тихцем переслідувати». Прізвище ж заступника міського голови Олександра Кравчука просто пояснювати. Воно утворилося від слова «кравець» і означає «син кравця». Прізвище заступника голови облдержадміністрації Степана Жданюка утворилося від слова «ждан» і означає «син Ждана». Ждан, у свою чергу, виникло від «ждати, очікувати». Втім, цілком можливо, що це прізвище утворилося від назви населеного пункту Жданий. Прізвище заступника голови облдержадміністрації Івана Турка. Турко означає «син Тура», а Тур — це міфічний бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. — Що можете сказати про прізвище Президента України Ющенка? — Це прізвище дуже просто пояснити. Ющенко означає «син Юшка», а Юшко — малюк Юха, тобто Юхима. Юхим — це староєврейське ім’я. Так само просто пояснювати прізвище «Янукович». Кінцівка -ович означає, що дана людина з династії Янука, а Янук — той, хто з роду Яна, Януша. Ян, Януш — це польське, білоруське, чеське ім’я.
Більше ніхто цим не займатиметься? Нині Ярослав Пура працює над створенням книги «Наші загадкові прізвища». У ній він дає практичні поради учням, студентам та просто зацікавленим особам, як вивчати прізвища. На старенькій друкарській машинці, яка у нього ще з 60-х років, він набирає сторінку за сторінкою. Нині уже не так просто видавати книги, як колись, коли книги п. Пури були практично у кожній бібліотеці Рівенщини. Тепер доводиться шукати спонсорів для того, щоб книга з’явилася на світ. На щастя, знаходяться люди, які не залишаються байдужими до роботи дослідника. Адже він — єдина людина в області, яка займається такою унікальною роботою. Послідовників у п. Пури, на жаль, немає. Жоден його студент не пішов слідами свого викладача, хоч той і намагався залучити їх до дослідження походження прізвищ та назв територіальних об’єктів. «Це тяжка робота, — пояснює сам дослідник. — Я зробив, що зміг, і, мабуть, більше ніхто цим не займатиметься».
