40 мільйонів років тому, коли на планеті Земля лише з’явилися тварини, схожі на сучасних мавп, а людей ще не було й у проєкті, вже росли дерева волоського горіха.
Про те, як наші предки використовували горіхи, до чого тут «віагра» та скільки років даватиме врожай горіховий сад – у матеріалі Коротко про.
Шкаралупа на руїнах Помпеї
Найбільш древній харч. Так вчені кажуть про волоський горіх. І нібито у Персії (територіально одна з провінцій сучасного Ірану) їх вперше почали цілеспрямовано вирощувати і лише для столу тамтешніх вельмож. Століття за століттям горіх поширювався на великі території Євразії до Китаю, Центральної Азії, Близького Сходу.
Це зараз волоський горіх – корисний перекус і добавка до різноманітних страв. А в ті далекі часи його вважали ліками. Наприклад, старовинною «віагрою». Також горіхами фарбували вовну, освіжали дихання після вживання цибулі, захищалися від отрут (такі часи були). Вчені стверджують, що волоські горіхи росли у Висячих Садах Семіраміди, що у Вавилоні. Знайшли їхню шкаралупу і на руїнах Помпеї.
У роки Середньовіччя люди нарешті оцінили поживні якості волоського горіха. Їх почали додавати до салатів, соусів, супів, пирогів тощо. І вже за обидві щоки волоські горіхи їли не лише вельможі, а й бідняки.
Сьогодення. Селекціонери добряче попрацювали над виведенням нових сортів горіхів. Тому зараз плоди крупні, з тонкою шкаралупою, соковитим ядром. До речі, волоський горіх, з ботанічного погляду, насправді насіння. Здивовані? Краще пригадайте зелену оболонку волоського горіха. Це і є фрукт, всередині якого велика насінина у шкаралупі.
У світі щороку збирають близько 3,5 мільйона тонн волоських горіхів. Основна частина врожаю припадає на Китай. Але наздоганяють Піднебесну США, Іран і Туреччина.
В Україні волоські горіхи вирощують у меншій кількості. Хоча мати горіховий сад нині престижно: на врожаї можна непогано заробити, здавши горішки на переробку або закупівельникам. А «дивіденди» з горіхового саду матимуть ще й нащадки, тому що дерева врожайні аж до 100 років.
Виростити горіхове дерево, на перший погляд, не так вже й складно. Спочатку треба підготувати ділянку, добряче продренувати ґрунт, забезпечити відповідну вологість. І пам’ятати, що дерево волоського горіха не любить ні морозів (особливо різких заморозків), ні спеки. Якщо дотримуватимуся цих нехитрих правил, то і врожай буде. Щоправда, дрібненький, з якістю на «трійку».
А щоб виростити великі, розміром з дитячий кулачок, горіхи зі смачним ядром, треба прикласти набагато більше зусиль. Відомий український горішник-селекціонер з Ізмаїла (Одеська обл.) Олександр Пономаренко нещодавно зареєстрував новий горіховий сорт «Алекс», Це вже четвертий виведений ним сорт волоського горіха. Великоплідний, самозапильний, корисний.
Калорійні, але зменшують ризик ожиріння
Ядро волоського горіха є потужним джерелом енергії для людського організму. Складається з 65% жиру. Але не треба лякатися зайвих калорій. Жири ядра волоського горіха – це омега-6 і омега-3. Так, саме ті важливі кислоти, необхідні для здоров’я людини.
А ще волоські горіхи багаті на антиоксиданти, які уповільнюють старіння організму, допомагають боротися з багатьма хворобами. Крім цих корисностей, у ядрі волоського горіха вчені знайшли:
мідь,
фолієву кислоту,
фосфор,
вітамін В6,
вітамін Е,
марганець.
Тож наші предки недарма вважали волоські горіхи ліками. Жменя волоських горіхів щодня стимулює роботу кишківника, серця, імунітету. А ще горіхи зменшують ризик ожиріння. Дивина, адже ядра такі калорійні – 675 калорій у 100 грамах. Та дослідження показали, що волоські горіхи регулюють апетит, швидко насичують, тому людина не переїдає. А ще горіхова дієта допоможе: контролювати цукор у крові діабетикам, знизити артеріальний тиск, стимулювати хорошу роботу мозку (бажано хрумати горішки, читаючи цікаву книгу), підтримати репродуктивне здоров'я чоловіків, покращити рівень жиру в крові (знижує рівень «поганого» холестерину).
Дійсно, справжнісінькі ліки. Ще й цілком доступні кожному. Але, звісно, є і протипоказання до споживання горішків. Це будь-яка алергія. Навіть тим, хто чхає від березового пилку чи котячого хутра, варто бути обережними з волоськими горіхами.
Скільки можна з’їсти горіхів за день?
Достатньо 30–60 грамів волоських горіхів щодня. Так, їх можна їсти кожен день. І краще замінити ними тістечко чи цукерку, якщо не хочете отримати на додачу зайві кілограми.
Волоські горіхи корисніші за мигдаль і фундук?
І волоські горіхи, і мигдаль, і фундук по-своєму корисні. Але дієтологи особливо радять їсти волоські горіхи людям похилого віку і тим, хто хоче покращити здоров’я (і роботу) мозку.
Що приготувати з волоських горіхів?
Смачні ядра з приємною текстурою, волоські горіхи – корисний перекус. Але їх можна додавати у салати, випічку, йогурт. З цих горішків готують відомий турецький десерт - пахлаву.
Подрібненими волоськими горіхами можна посипати запечену рибу чи картоплю. Або подрібнити ядра в пасту: буде корисний додаток до каші чи намазка на бутерброд.
А олією волоського горіха можна замінити звичну нам соняшникову. Щоправда, краще заправляти нею салати і не використовувати для смаження, оскільки горить-палає при високих температурах.
Як зберігати горіхи?
Висушені у шкаралупі - у полотняному мішку, сітці, коробці у темному, сухому, прохолодному місці. Таким чином горіхи можна зберігати до пів року.
Висушені очищені ядра краще тримати в пакеті у морозильнику. Там зберігатимуться аж цілий рік, а то й довше. А ось очищені і ще свіжі горішки – лише 4-5 діб у холодильнику, у скляній і герметично закритій тарі.
Як очистити?
Завдання із зірочкою. Хтось чавить шкаралупу, дехто розколює. Але є один лайфгак. Спочатку проваріть горіхи три хвилини в окропі. Нехай охолонуть. І опісля шкаралупу легко відкрити навіть ножем.
