Вона не забиває футбольні м’ячі у ворота, вона знає як знайти кошти, щоб клуб на Рівненщині успішно розвивався

2027 0

Ми у соцмережах:

Вона не забиває футбольні м’ячі у ворота, вона знає як знайти кошти, щоб клуб на Рівненщині успішно розвивався

Оксана Костюк, яка народилася і нині живе у Смизі, ніколи професійно не займалася футболом, хоч і любить спорт з дитинства. У студентські роки три місяці стажувалася у державному банку Німеччини, а після закінчення університету працювала певний час в «Індустріалбанку» в Рівному. Та згодом повернулася у рідне селище і почала працювати... в дитячо-юнацькому футбольному клубі «Єврошпон-Смига». Ні, Оксана сама не грає у футбол, але вона вміє залучати фінансування для клубу, щоб він міг успішно розвиватися.

— Я написала проєкт, що передбачав створення умов для розвитку талантів дітей в освітньому середовищі нашої Смизької школи, — пояснює пані Оксана. — Там потрібно було співпрацювати з бізнесом Смизької громади, залучаючи його до фінансування цього проєкту. Футбольний клуб «Єврошпон-Смига» долучився до фінансування, і так почалася наша співпраця. Керівництво більше дізналося про мою проєктну діяльність і запросило на роботу. Я була на конференції в Києві серед футбольних дитячо-юнацьких клубів. Здобула багато знайомств, які нині переростають у паралельні проєкти у різних напрямках співпраці дитячих клубів у всій Україні. Ми вже вийшли на рівень, коли співпрацюємо з Українською асоціацією футболу. Про нас знають, до нас почали звертатися. Ми почали показувати, що навіть у невеличкій громаді та в невеличкому селищі можна працювати якісно та виконувати свою роботу на високому рівні.

За короткий період у футбольний клуб вдалося залучити фінансування та реалізувати кілька великих проєктів. Хоча починали з малого — залучаючи гранти на суми до 10 тисяч гривень, які витрачали на розвиток самих вихованців клубу.

— Ці проєкти були не лише пов’язані з футболом, але й з особистісним розвитком, наприклад, комп’ютерними навичками. Ми хотіли таким чином збільшувати кількість дітей у клубі й робити для них це цікавим, — розповіла пані Оксана.

Один із більших проєктів — «11х11 чемпіонів. Футбол заради розвитку молоді та регіонів». Організаторами цього проєкту були Асоціація аматорського футболу України, Українська асоціація футболу і Міністерство регіонального розвитку.

— Ми подали заявку і серед 74 учасників потрапили в одинадцятку переможців і отримали фінансування від німецького фонду «GIZ». В рамках цього проєкту ми придумали провести в нашій громаді міжнародний турнір «Я — патріот», на який з’їхалися учасники з усіх куточків України, а також і з Литви, Польщі та Білорусі. Також ми закупили професійні ворота на наш великий стадіон — спорткомплекс «Меблевик».

Нині спортивний комплекс «Меблевик» планують реконструювати під потреби спортсменів різного профілю. Там будуть майданчики для баскетболу і волейболу, легкоатлетичні бігові доріжки. У 2019 році селищна рада виділила кошти на розробку проєктно-кошторисної документації на реконструкцію «Меблевика». Відкритим залишалося питання, де знайти необхідні для реконструкції кошти.

— Ми вирішили, що такий великий проєкт зможе профінансувати Державний фонд регіонального розвитку, — розповідає пані Оксана. — У 2020 році на початку березня спільно із селищною радою зібрали необхідний пакет документів і подали заявку. Конкурсний відбір постійно переносився, тож лише у листопаді 2020 року ми дізналися результат.

Загальна вартість реконструкції стадіону — понад 36 мільйонів. У цьому році ДФРР виділить лише 5 мільйонів, і ще 560 тисяч — Смизька селищна рада, бо головною умовою участі в конкурсі було співфінансування.

Футбольний клуб у Смизі існує з 2012 року. Зараз там працюють тренери, які займалися в професійних футбольних клубах на кшталт «Ворскли» чи «Буковини». У клубі займаються діти від 5 до 14 років. Оксана виховує 5-річного сина, який також є вихованцем «Єврошпону-Смиги». Юні футболісти часто привозять нагороди зі змагань  — і всеукраїнського, і міжнародного рівнів.

Навесні відбудеться перший дитячий турнір, тож, розповідає пані Оксана, вона перейде у ряди вболівальників:

— Люблю спостерігати за грою. Коли в нас відбуваються дитячі турніри, отримую приємні емоції, бо приїжджають батьки, бабусі, дідусі — родини дітей, які грають. Адреналін зашкалює, вони вболівають за дітей. На стадіоні вирують щирі емоції, і це мені дуже імпонує. Я ж сама ніколи не займалася футболом. Щоправда, близько двох років тому в нашій громаді проводився жіночий турнір, і я брала в ньому участь. Це був цікавий досвід.

Дарія БОРИСОВИЧ.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також